Грицов Іван Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Грицов Іван Іванович
Народився6 (19) січня 1903
село Кочкіно, тепер у складі села Хохлово Валуйського району Бєлгородської області, Російська Федерація
Помер26 січня 1984(1984-01-26) (81 рік)
місто Валуйки Валуйського району Бєлгородської області, Російська Федерація
ГромадянствоРосія Росія, СРСР СРСР
Національністьросіянин
Діяльністьполітик
Знання мовросійська
Військове званнястарший сержант
ПартіяКПРС
Нагороди
Герой Радянського Союзу
орден Леніна медаль «За відвагу» медаль «За відвагу» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «За оборону Сталінграда» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «50 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «60 років Збройних Сил СРСР» знак «25 років перемоги у Великій Вітчизняній Війні»

Іван Іванович Грицов (19 січня 1903(19030119), село Кочкіно, тепер у складі села Хохлово Валуйського району Бєлгородської області, Російська Федерація — 26 січня 1984, місто Валуйки Валуйського району Бєлгородської області, Російська Федерація) — радянський діяч, колгоспник колгоспу імені Калініна Валуйського району Курської (Бєлгородської) області. Депутат Верховної ради СРСР 2-го скликання. Герой Радянського Союзу (20.12.1943).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в селянській родині. Закінчив початкову школу, працював бригадиром у колгоспі імені Калініна Валуйського району Курської області.

У вересні 1941 року призваний на службу до Робітничо-селянської Червоної армії. З липня 1942 року — на фронтах німецько-радянської війни. Служив сапером 109-го окремого інженерно-саперного батальйону 5-ї інженерно-саперної бригади 57-ї армії Степового фронту. Відзначився під час битви за Дніпро.

Під час переправи через Дніпро передових частин 36-ї гвардійської стрілецької дивізії в районі села Сошинівка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області Грицов був кермовим та старшим розрахунку першого човна. Він успішно переправляв десантників на західний берег Дніпра. Тільки в ніч з 25 на 26 вересня 1943 року Грицов переправив 172 бійці, 4 гармати, 6 мінометів, комплект боєприпасів. Згодом також переправляв бойову техніку дивізії на поромі.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 20 грудня 1943 року за «зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому мужність і героїзм» червоноармійцю Івану Івановичу Грицову присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка».

Член ВКП(б) з 1944 року.

Після закінчення війни у ​​званні старшого сержанта Грицов був демобілізований. Повернувся до рідного села.

Працював колгоспником, бригадиром колгоспу імені Калініна Валуйського району Курської (з 1954 року — Бєлгородської) області.

Потім був завідувачем дорожнього відділу виконавчого комітету Валуйської районної ради депутатів трудящих Бєлгородської області.

Помер 26 січня 1984 року.

Звання

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред.. ред. коллегии И. Н. Шкадов. Москва: Воениздат, 1987. Т. 1 /Абаев — Любичев. 911 с. (рос.)
  • Грицов Іван Іванович