Гюстав Еміль Буасонад

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гюстав Еміль Буасонад
фр. Gustave Émile Boissonade
Народився7 червня 1825(1825-06-07)[1]
Венсенн
Помер27 червня 1910(1910-06-27) (85 років)
Антіб
Країна Франція
Діяльністьправовий радник
Галузьправознавство
Alma materПаризький університет
Знання мовфранцузька[2]
ЗакладПаризький університет і Гренобльський університет
Посадаіноземний спеціаліст в період Мейдзі
Автограф
Нагороди
Орден Академічних пальм Кавалер ордена Почесного легіону Order of the Sacred Treasure, 1st Class орден Вранішнього Сонця

Гюст Еміль Буассонад де Фонтарабі (фр. Gustave Émile Boissonade de Fontarabie; 7 червня 1825, Венсенн, департамент Валь-де-Марн[3] — 28 червня 1910, Антіб, департамент Приморські Альпи[4]) — французький юрист-компаративіст, творець кримінального, кримінально-процесуального та цивільного кодексів Японії.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 7 червня 1825 у Венсені, департамент Валь-де-Марн у сім'ї вченого-еллініста Жана Франсуа Буассонада де Фонтарабі.

У 1853 закінчив юридичний факультет Паризького університету. Здобув ступінь агреже в 1864, після чого викладав право — спочатку в Гренобльському, а з 1867 — в Паризькому університетах.

В 1873 отримав запрошення від уряду Японії на роботу в цій країні. Провів у Японії понад 20 років, аж до 1895. Був піонером західної юридичної освіти в цій країні — викладав французьку теорію права, кримінальне та цивільне право в Токійському університеті. Виступав за скасування катувань, але проти запрошення іноземних суддів для ведення процесів у Японії. Був серед засновників двох японських університетів: Мейдзі та Хосей — у другому з них одна з висотних будівель кампуса досі має ім'я Буассонада.

За завданням японського уряду в 1875—1880 брав участь у написанні кримінального та кримінально-процесуального кодексів країни, з 1881 по 1888 — Цивільного кодексу.

Наприкінці 1880-х у Японії посилився вплив прусської юридичної школи на противагу французькій, у 1893 написаний на французькій основі цивільний кодекс Буассонада перероблений на прусський манер, проте кримінальний кодекс Буассонада діяв аж до 1908.

У 1895 повернувся до Франції[5][6][7].

Помер 28 червня 1910 в Антібі, департамент Приморські Альпи[4].

Нагороди

[ред. | ред. код]

За свою діяльність був вшанований нагородами Франції, Японії та інших держав, у тому числі[3][4]:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ база даних Léonore — ministère de la Culture.
  2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б Boissonade de Fontarabie, Gustave Emile. Base Leonore (фр.). Ministère de la Culture. Процитовано 13 червня 2024.
  4. ↑ а б в 28 juin 1910 : Gustave Émile Boissonade de Fontarabie. Antibes-Juan-les-Pins (фр.). Архів оригіналу за 4 березня 2007. Процитовано 13 червня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  5. ↑ Александр Васильевич Малько, Алексей Юрьевич Саломатин, Александр Дмитреевич Гуляков. Буассонад Г. Э. // Сравнительное правоведение: Юридический словарь-справочник. — Москва : Проспект, 2017. — С. 11. — 112 с. — ISBN 978-5-392-24866-7.
  6. ↑ Boissonade, Gustave Émile // Concise Dictionary of Modern Japanese History / Compiled by Janet Hunter. — Berkeley, Los Angeles, London : University of California Press, 1984. — P. 15—16. — 347 p. — ISBN 0-520-04557-2.
  7. ↑ Le bras de la justice française. Zoom Japon (фр.). Процитовано 13 червня 2024.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гюстав_Еміль_Буасонад&oldid=43526901