Гіла Альмагор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Альмагор.
Гіла Альмагор
Дата народження22 липня 1939(1939-07-22)[1] (85 років)
Місце народженняПетах-Тіква, Центральний округ, Ізраїль
Громадянство Ізраїль
Професіяписьменниця, сценаристка, дитяча письменниця, акторка театру, кіноакторка, кінопродюсерка
Нагороди
IMDbID 0021734
CMNS: Гіла Альмагор у Вікісховищі

Гіла Альмагор (івр. גילה אלמגור‎; нар. 22 липня 1939, Петах-Тіква) — ізраїльська актриса театру і кіно, письменниця, сценаристка, продюсерка. Ім'я при народженні: Гіла Александрович.

Біографія

[ред. | ред. код]

Гіла Альмагор народилася в Петах-Тікві, в Британській Палестині в родині репатріанта з Німеччини Макса Александровича через чотири місяці після того, як її батько загинув від руки арабського снайпера, працюючи поліцейським у Хайфі. Її мати, Генья, виховувала дочку сама, і до того часу, як Гілі виповнилося 14, у неї діагностували психічне захворювання на ґрунті того, що всі її родичі в Німеччині загинули під час Голокосту[2]. В 1954 році її матір госпіталізували, а Гілу відправили в інтернат у поселенні Хадасим.

Через два роки Гіла перебралася у Тель-Авів, де знімала квартиру біля театру Габіма і відвідувала акторську школу. Її прийняли незважаючи на занадто юний вік[3]. У віці 17 років Гіла Альмагор почала грати в театрі Габіма, після того, як вдало склала вступний іспит. Перший її спектакль називався «Шкіра наших зубів»[4]. У 1960 році знялася у своєму першому художньому фільмі, який називався «Гарячі піски». У 1963 році виїхала до Сполучених Штатів Америки навчатися в Інституті театру і кіно Лі Страсберга. Одночасно вивчала акторську майстерність в Ути Гаген у студії HB[en] і сучасний балет у Анни Соколової[en][5]. У 1965 році повернулася в Ізраїль і почала грати в театрі «Камері». Через рік пішла з театру, стала співпрацювати з багатьма театрами країни. Написала дві автобіографічні книги, обидві були екранізовані, в обох Гіла Альмагор зіграла власну матір.

Одружена з Яаковом Агмоном, колишнім директором Габіми. Має двох дітей.

Творчість

[ред. | ред. код]

Гіла Альмагор зіграла головні ролі у багатьох спектаклях, знялася в більш ніж сорока фільмах, більшість з яких ізраїльські. Серед великих ранніх досягнень — головні ролі у фільмах «Королева дороги», «Життя за Агфе», «Будинок на вулиці Шлуш». Знялася у фільмі Стівена Спілберга «Мюнхен», де грала матір Авнера. Фільм «Під тутовим деревом[en]», в якому вона не тільки грала, але й брала участь у створенні фільму, представляв Ізраїль на Канському фестивалі і демонструвався на багатьох фестивалях світу. Знялася в ізраїльському фільмі 2007 року «Борг» (ахов), на його основі згодом був знятий фільм «Розплата» Джона Меддена.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Гіла Альмагор вже отримала близько 50 нагород. Здобула 10 нагород Кінор Давид за роботу в театрі і кіно.

В 1993 році була членом журі 18-го Московського кінофестивалю[6]. У 1996 році була членом журі 46-го міжнародного кінофестивалю[7].

У 1990 році була обрана актрисою десятиліття газетою «Єдіот Ахронот» та інститутом кіно Ізраїлю.

У 2004 році Гіла Альмагор нагороджена Державною Премією Ізраїлю в галузі кіно[8][9].

У 2009 році Університет імені Бен-Гуріона і Тель-Авівський університет обрали її почесним доктором[10].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #12155547X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ Encyclopedia of Jewish Women. Jwa.org. 1 березня 2009. Архів оригіналу за 11 липня 2013. Процитовано 29 вересня 2010.
  3. ↑ About Gila Almagor. google.com. Архів оригіналу за 3 вересня 2003. Процитовано 29 вересня 2010.
  4. ↑ Israeli speakers. Israeli speakers. Архів оригіналу за 11 липня 2013. Процитовано 29 вересня 2010.
  5. ↑ биография на сайте Государственной премии Израиля. Архів оригіналу за 11 липня 2013. Процитовано 25 травня 2013.
  6. ↑ 18th Moscow International Film Festival (1993). MIFF. Архів оригіналу за 11 липня 2013. Процитовано 9 березня 2013.
  7. ↑ Berlinale: 1996 Juries. berlinale.de. Архів оригіналу за 11 липня 2013. Процитовано 1 січня 2012.
  8. ↑ Israel Prize Official Site (in Hebrew) – Recipient's C.V. Архів оригіналу за 11 липня 2013.
  9. ↑ Israel Prize Official Site (in Hebrew) – Judges' Rationale for Grant to Recipient. Архів оригіналу за 11 липня 2013.
  10. ↑ Biography at the Institute for Translation of Hebrew Literature. Ithl.org.il. 15 вересня 2010. Архів оригіналу за 26 грудня 2001. Процитовано 29 вересня 2010.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гіла_Альмагор&oldid=33374030