Гіперзвукова аеродинамічна труба

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гіперзвуковий комплекс Дослідницького Центру Ланглей (НАСА), 1969 рік

Гіперзвукова аеродинамічна труба (також Гіперзвуковий аеродинамічний тунель, англ. Hypersonic wind tunnel) розроблено для генерування гіперзвукових потоків у робочому відділі, таким чином симулюючи типові властивості потоків у даному режимі потоку, включаючи компресійні поштовхи та виражені ефекти граничного шару, шару ентропії та зон в'язкої взаємодії, а також найбільш важливі високі загальні температури потоку. Швидкості, що досягаються у цих тунелях, варіюються від 5 до 15 Махів. Вимоги по потужності таких аеродинамічних труб зростають із збільшенням перетину потоку, щільності потоку, а також є прямо пропорційними третьому степеню швидкості випробування. На сьогоднішній день встановлення постійного, закритого контуру аеродинамічної труби є істотно затратною справою. Першу таку аеродинамічну трубу із закритим контуром і швидкостями 7-10 Махів, з відділом для тестування розміром 1x1 метр планувалося встановити у Кохель-ам-Зе, Німеччина під час Другої Світової Війни[1], її нарешті встановили і запустили під назвою 'Тунель А' (англ. 'Tunnel A') наприкінці 1950х років у РКІА (англ. AEDC) Туллахома, Теннесі, США із встановленою потужністю у 57 МВ. З огляду на ці високі вимоги до обладнання, також періодично експлуатуються інші експериментальні установки, такі як продуваючі аеродинамічні труби, які спроектували і розробили для симуляції гіперзвукових потоків. Гіперзвукова аеродинамічна труба включає в себе наступні компоненти (для потоків): компонент нагрівання/охолодження, висушення, конвергентну/дивиргентну насадки, відділ тестування, другу горловину та дифузор. Продуваючі аеродинамічні труби мають резервуар низького вакууму із задньої частини, в той час як аеродинамічної труби з постійно працюючим замкненим контуром мають встановлений високопотужний компресор. Так як з розширенням потоку падає його температура, повітря всередині секції може зріджуватися. Через це попереднє нагрівання потоку є критично важливим (в той час як сопло може вимагати охолодження).

Див. також

[ред. | ред. код]

Зовнішні посилання

[ред. | ред. код]


Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Eckardt, Dietrich: "The 1x1 m hypersonic wind tunnel Kochel/Tullahoma 1940-1960", CEAS Space Journal, March 2015, Vol. 7, Issue 1, pp. 23-36 (англ.)