Гіпертензивний криз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гіпертензивний криз
Мікрофотографія тромботичної мікроангіопатії.
Мікрофотографія тромботичної мікроангіопатії.
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 I10
DiseasesDB 7788
eMedicine article/241640
MeSH D006974

Гіпертонічний криз — раптове значне підвищення артеріального тиску від нормального або підвищеного рівня, яке майже завжди супроводжується появою чи посиленням розладів з боку органів-мішеней або вегетативної нервової системи.

Критерії гіпертензивного кризу[ред. | ред. код]

  • раптовий початок;
  • значне підвищення артеріального тиску;
  • поява або посилення симптомів з боку органів-мішеней.

Невідкладна допомога[ред. | ред. код]

Основним завданням є безпечне зниження показників артеріального тиску і попередження виникнення ускладнень. Зниження АТ проводиться з використанням сучасного арсеналу лікарських засобів залежно від типу гіпертонічного кризу та його показників.

Препарати для зниження показників АТ: Клонідин (Клофелін): 1мл 0,01 % (в/в струминно дуже повільно протягом 3-5хв, розчинивши препарат в 0,9 % р-р натрію хлориду 10-20мл).

Ніфедипін (5-10мг).

Анаприлін (10мг).

Капотен(12,5-50мг).

Еналаприл(5-10-20мг).

Верапаміл(40-80мг).

Фентоламін(5-10 мг розчинивши в 0,9 % р-р натрію хлориду 10-20мл) при феохромоцитомі.

Пентамін та Бензогексоній(препарати з групи Гангліоблокаторів).

Діадоксим та Гіперстат.

Натрій Нітропрусид та Нітрогліцерин в/в краплинно.

Перед використанням даних лікарських препаратів слід ознайомитеся з інструкцією.

Див. також[ред. | ред. код]