Давидов Зиновій Самійлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Давидов Зиновій Самійлович
Ім'я при народженні Давидов Зиновій Самійлович
Народився 16 (28) квітня 1892(1892-04-28)
Чернігів
Помер 7 жовтня 1957(1957-10-07) (65 років)
Поховання Передєлкінський цвинтарd
Діяльність Письменник
Alma mater КНУ імені Тараса Шевченка
Мова творів російська

Зиновій Самійлович Давидов (16 квітня (28 квітня) 1892, Чернігів — 7 жовтня 1957, Москва) — російський радянський письменник.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 16 квітня (28 квітня) 1892 року у місті Чернігів, Російська імперія. В 19121917 роках навчався в Київському університеті на юридичному та історико-філологічному факультетах. Продовжив навчання в Російському інституті історії мистецтв.

Літературним дебютом Зиновія Давидова стала збірка віршів «Вітер», яка вийшла в 1919 році. Згодом письменник перейшов на історичну прозу, писав як для дорослих, так і для дітей.

Помер 7 жовтня 1957 року в Москві. Похований на Передєлкінському цвинтарі під Москвою. У 1960 році поряд похований Борис Пастернак.

Твори[ред. | ред. код]

  • Беруны (1933; видання 1940 і 1947 під назвою «Русские робинзоны»). (рос.)
  • Из Гощи гость. М., 1962. (рос.)
  • Корабельная сторона (у виданні для дітей під назвою «Корабельная слободка», 1955). (рос.)
  • Разорённый год (1958, передмова С. Злобина). (рос.)
  • Звёзды на башнях. Образы старого Кремля. М., 1963. (рос.)

Примітки[ред. | ред. код]