Дарсі Варгас
Дарсі Варгас | |
---|---|
порт. Darcy Sarmanho Vargas | |
Народилася | 12 грудня 1895[1] Сан-Боржа, Ріу-Гранді-ду-Сул, Бразилія |
Померла | 25 червня 1968[1] (72 роки) Ріо-де-Жанейро, Бразилія |
Поховання | Ріо-де-Жанейро |
Країна | Бразилія |
Діяльність | політична діячка |
Знання мов | португальська |
Батько | Antonio Ferreira Sarmanhod[2] |
Мати | Alzira de Castilho Limad[2] |
У шлюбі з | Жетулью Варгас |
Діти (6) | Lutero Vargasd[2], Getúlio Vargas Filhod, Alzira Vargasd, Manuel Sarmanho Vargasd і Jandira Vargasd |
Автограф | |
Дарсі Сарманью Варгас (порт. Darcy Sarmanho Vargas; 12 грудня 1895, Сан-Боржа, Бразилія — 25 червня 1968, Ріо-де-Жанейро, Бразилія) — бразильська громадська діячка, дружина президента Бразилії Жетулью Варгаса, в 1930—1945 і 1951—1954 роки — перша леді Бразилії.
Дарсі Сарманью була молодшою дитиною в сім'ї фермера та підприємця Антоніу Сарманью та його дружини Альсири Ліма Сарманью.
1911 року п'ятнадцятирічна Дарсі вийшла заміж за адвоката Жетуліью Варгаса. У перші ж шість років шлюбу вона народила йому п'ятьох дітей.
- Лютеру Сармані Варгас (1912—1989);
- Жандира Варгас (1913-?);
- Альсіра Варгас (1914—1992);
- Мануел Антоніу Сармані Варгас (1916—1997);
- Жетулі Варгас-молодший (1917—1943).
Будучи дружиною Варгаса, Дарсі скрізь супроводжувала чоловіка і завжди підтримувала його починання на політичній ниві. Відразу після революції 1930 року вона почала активну громадську роботу. Так, жіночий «Легіон милосердя», сформований її силами в Порту-Алегрі, надавав допомогу у забезпеченні одягом та їжею сімей, чиї чоловіки поряд з Варгасом взяли участь у революційних виступах.
У другій половині 1930-х років у відносинах між Варгасом і його дружиною відбулася криза, яка досягла свого піку в травні 1938 року (протягом деякого періоду часу подружжя навіть спало в окремих ліжках). Криза була викликана чутками про романи президента з громадською діяльницею Еме Сотто Майор Са, дружиною начальника охорони Варгаса, та поетесою Адальгісою Нері, яка полягала у приятельських стосунках із самою Дарсі. Однак найвідомішою коханкою Варгаса стала актриса Вірджинія Лейн, яка підтримувала зв'язок із главою держави понад десять років.
У 1930-х і 1940-х роках перша леді продовжувала займатися громадською діяльністю та благодійністю: співпрацювала з Притулком Христа-Спасителя і заснованим їй у 1938 році Фондом Дарсі Варгас.
Після вступу Бразилії у Другу світову війну 1942 року перша леді створила Бразильський легіон допомоги (LBA), який надавав матеріальну підтримку солдатським сім'ям.
У лютому 1943 року від поліомієліту помер двадцятишестирічний Жетулі Варгас-молодший. Впавши в глибоку депресію, перша леді відійшла від справ, пов'язаних із Бразильським легіоном допомоги, і повернулася до роботи лише у жовтні того ж року.
За допомогою кампанії, що розгортається у пресі, Дарсі Варгас зуміла залучити до легіону тисячі доброволіць. Жінки, які перебували в організації, займалися доглядом за пораненими та хворими, шиттям одягу, набуттям навичок у галузі експлуатації промислового обладнання.
Після приходу Варгаса до влади Дарсі знову зайнялася підтримкою волонтерської діяльності. Так, під час великої посухи на початку 1950-х років вона здійснила візити до постраждалих держав, а після повені на Амазонці організувала допомогу його жертвам.
Перша леді також сприяла купівлі тонн сухого молока з Нідерландів на потреби педіатрії та появі у Бразилії першого госпіталю на колесах, придбаного на пожертвувані кошти.
Після самогубства Варгаса 1954 року його вдова продовжувала працювати у створеному їй фонді. Вона померла в 1968 році у віці 72 років (у тому ж віці її чоловік наклав на себе руки). Колишню першу леді поховали на цвинтарі Святого Іоанна Хрестителя в Ріо-де-Жанейро поряд із молодшим сином, за її бажанням.
Ім'ям Дарсі Варгас був названий один з найбільших у світі алмазів (вагою 460 карат), здобутий у Бразилії в 1939.
|