Дарчий наділ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
RR5220-0009R.png

Да́рчий наді́л — ділянка землі, яку поміщики безкоштовно передавали селянам під час проведення селянської реформи 1861.

В Україні[ред. | ред. код]

В Україні дарчі наділи отримали близько 100 тис. т. зв. ревізьких душ. За розміром дарчий наділ не перевищував 1 десятину і тому не міг забезпечити при тогочасному рівні техніки та врожайності прожиткового мінімуму середній селянській родині. Більшість селян, що отримали дарчі наділи, змушені були за безцінь працювати на поміщиків.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]