Дерево вільхи з дубом

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дерево вільхи з дубом
49°29′51″ пн. ш. 31°50′23″ сх. д. / 49.49755200002777400° пн. ш. 31.83997900002777826° сх. д. / 49.49755200002777400; 31.83997900002777826Координати: 49°29′51″ пн. ш. 31°50′23″ сх. д. / 49.49755200002777400° пн. ш. 31.83997900002777826° сх. д. / 49.49755200002777400; 31.83997900002777826
Країна  Україна
Розташування Україна Україна,
Черкаська область,
Черкаський район
Площа 0,01 га
Засновано 1972 р.
Оператор ДП Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства
Дерево вільхи з дубом. Карта розташування: Черкаська область
Дерево вільхи з дубом
Дерево вільхи з дубом (Черкаська область)
Мапа

CMNS: Дерево вільхи з дубом у Вікісховищі

Дерево вільхи з дубом — ботанічна пам'ятка природи місцевого значення, об'єкт природно-заповідного фонду в Черкаському районі Черкаської області.

Опис[ред. | ред. код]

Гідрологічний режим ділянки порушено вирубкою оточуючого лісового масиву

Створено рішенням ОВК Черкаської обласної ради від 27.06.1972 р. № 367 з метою охорони та збереження у природному стані дерев вільхи і дуба, що зрослися і утворили один стовбур. Дерева віком понад 80 років, висота дуба 27 м, висота вільхи 25 м.[1] Пам'ятка розміщена у Черкаському районі, кварталі 42 (виділ 7) Свидівського лісництва, біля автошляху Р10 на ділянці Черкаси — Канів біля річки Ірдинка.

На думку лісників, поєднання дерев відбулося наступним чином — після проростання молодого дуба під його коріння потрапила насінина вільхи. Коли вона проросла, кора дерев поступово стерлася та з часом стовбури зрослися між собою.[2]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Зрослі дерева вважають символом кохання, тому до нього приїжджають весільні пари та вішають на нього різноманітні стічки.

Джерела та література[ред. | ред. код]

  1. Природно-заповідний фонд Черкаської області / Укл. Коноваленко О. С., Карастан І. М. — Черкаси : Вертикаль, 2006.
  2. Дерево кохання: вільха з дубом зрослися навіки [Архівовано 4 серпня 2016 у Wayback Machine.] Вичерпно