Державні премії УРСР
Державні премії УРСР — одна з форм щорічних республіканських нагород за видатні досягнення у визначеній сфері діяльності. В УРСР були встановлені державні премії:
- в галузі науки і техніки;
- для передовиків соціалістичного змагання за видатні досягнення в труді;
- імені Т. Шевченка в галузі літератури, журналістики, мистецтва та архітектури.
Державна премія УРСР в галузі науки й техніки[ред. | ред. код]
Державна премія УРСР в галузі науки й техніки заснована Постановою ЦК КПУ та РМ УРСР від 23 квітня 1969 (із наступними змінами 1980, 1981, 1982). Щорічно присуджувалося 17 таких Д.п., з яких 2 (з 1972) — за створення підручників для вищих, середніх спеціальних та середніх навчальних закладів. Присудження Державних премій УРСР здійснював Комітет з Державних премій УРСР при Раді Міністрів УРСР. Постанова завжди публікувалася до 25 грудня — напередодні річниці проголошення радянської влади в Україні.
Державна премія УРСР для передовиків соціалістичного змагання[ред. | ред. код]
Державна премія УРСР для передовиків соціалістичного змагання за видатні досягнення в праці встановлена Постановами ЦК КПУ і РМ УРСР від 26 березня 1974 року та 13 серпня 1974 року. Присуджувалися 2 (від 1977 — 4) такі премії. Постанови приймалися за підсумками соцзмагання попереднього року й публікувалися до 1 травня — Дня міжнародної солідарності трудящих. Рішення про присудження приймалося на спільному засіданні президій Комітету з Державних премій УРСР в галузі науки і техніки та Укрпрофспілки. Премія присуджувалася до 1991 року.
Особам, нагородженим Державною премією УРСР в галузі науки і техніки та для передовиків соцзмагання, присвоювалося звання «Лауреат Державної премії Української РСР», вручався диплом і почесний знак. Розмір премії — 2500 карбованців кожна.
Державна премія УРСР імені Т. Шевченка[ред. | ред. код]
Республіканська премія імені Т.Шевченка заснована Постановою РМ УРСР від 20 травня 1961 року[1]. Нагорода лауреатів Шевченківської премії відбулася вперше 9 березня 1962. Першими диплом та почесний знак лауреата отримали П. Тичина, О. Гончар в галузі літератури і П. Майборода в галузі музики. Постановою ЦК КПУ і РМ УРСР від 23 квітня 1969 року республіканська премія імені Т. Шевченка і республіканська премія з архітектури (присуджувалася з 6 лютого 1968 року) були об'єднані і отримали назву «Державна премія УРСР імені Т. Шевченка». Встановлено 8 премій, якими щорічно нагороджувалися видатні митці за високоідейні й високохудожні твори та роботи в галузі літератури, образотворчого мистецтва, архітектури, музики, театру, кінематографії. Присудження премії здійснював Комітет з Державних премій УРСР імені Т. Шевченка, який публікував свої постанови до 9 березня — дня народження Т.Шевченка. Особам, удостоєним цієї премії, присвоювалося звання «Лауреат Державної премії Української РСР імені Т.Шевченка», вручався диплом та почесний знак. Грошова винагорода лауреата — 2500 крб.
Рішення всіх комітетів про присудження Державних премій УРСР набирало чинності після затвердження ЦК КПУ і РМ УРСР.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Постанова № 646 Ради міністрів Української РСР від 20 травня 1961 року «Про встановлення щорічних республіканських премій імені Т. Г. Шевченка». Архів оригіналу за 18 вересня 2018. Процитовано 25 вересня 2018.
Джерела та література[ред. | ред. код]
- Т. І. Катаргіна Державні премії УРСР // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 366. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.