Джабер аль-Мубарак аль-Хамад ас-Сабах

Джабер аль-Мубарак аль-Хамад ас-Сабах جابر مبارك الحمد الصباح



Прем'єр-міністр Кувейту
Нині на посаді
На посаді з	4 грудня 2011
Попередник	Насер аль-Мухаммед аль-Ахмед ас-Сабах
Міністр оборони Кувейту
Час на посаді:
7 лютого 2006 — 4 грудня 2011
Попередник	Махбоб ас-Сабах
Наступник	Ахмад аль-Хамуд аль-Джабер ас-Сабах

Народився	5 січня 1942(1942-01-05) (77 років) Ель-Кувейт, емірат Кувейт (у той час під протекторатом Великої Британії)
Громадянство	Кувейт
Національність	араб
Рід Аль Сабах
Релігія	іслам (сунізм)
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Джабер аль-Мубарак аль-Хамад ас-Сабах (араб. جابر مبارك الحمد الصباح‎, народився 5 січня 1942, Ель-Кувейт) — прем'єр-міністр Кувейту з 4 грудня 2011 року. Член правлячої династії ас-Сабах.

Біографія[ред. | ред. код]

Джабер аль-Мубарак аль-Хамад ас-Сабах народився в 1942 році. Почав свою політичну кар'єру при дворі еміра. У 1968—1972 роках служив контролером Департаменту з адміністративних справ у палаці еміра Кувейту, потім директором цього департаменту (1975). З 1975 по 1979 рік був заступником міністра фінансів і адміністрації.

З 1979 по 1985 рік обіймав посаду губернатора провінції Хаваллі, потім провінції Ель-Ахмаді (1985—1986). У 1986—1988 роках був міністром соціальних справ і праці, а з 1988 по 1990 рік — міністром інформації. Після війни в Перській затоці став радником еміра Кувейту.

14 лютого 2001 року призначений заступником прем'єр-міністра і міністра оборони. 14 липня 2003 року став заступником прем'єр-міністра і міністра внутрішніх справ. 7 лютого 2006 року обійняв посаду першого заступника прем'єр-міністра, міністра внутрішніх справ і міністра оборони. 25 березня 2007 року призначений першим віце-прем'єром і міністром оборони.

30 листопада 2011 року, через два дні після відставки уряду Насера аль-Мухаммеда аль-Ахмада ас-Сабаха через звинувачення в корупції, емір Сабах аль-Ахмед аль-Джабер ас-Сабах призначив його новим прем'єр-міністром Кувейту^[1]. 4 грудня шейх Джабер був приведений до присяги на посаді прем'єр-міністра^[2] .

Шейх Джабер одружений, має дітей.

Примітки[ред. | ред. код]

Це незавершена стаття про Кувейт.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

п о р Голови країн та урядів Азії

Голови країн	Президент Азербайджану (Ільхам Алієв) • Президент Афганістану (Ашраф Гані) • Президент Бангладеш (Абдул Хамід) • Король Бахрейну (Хамад ібн Іса аль-Халіфа) • Султан Брунею (Хассанал Болкіах) • Король Бутану (Джігме Кхесар Намг'ял Вангчук) • Президент В'єтнаму та Генеральний секретар Комуністичної Партії (Нгуен Фу Чонг) • Президент Вірменії (Армен Саркісян) • Президент Грузії (Саломе Зурабішвілі) • Президент Ємену (Абд Раббо Мансур Гаді) • Президент Ізраїлю (Реувен Рівлін) • Президент Індії (Рам Натх Ковінд) • Президент Індонезії (Джоко Відодо) • Президент Іраку (Бархам Саліх) • Верховний лідер (Алі Хаменеї) та Президент Ірану (Хассан Рухані) • Король Йорданії (Абдалла II) • Президент Казахстану (Нурсултан Назарбаєв) • Король Камбоджі (Сіамоні Нородом) • Емір Катару (Тамім бін Хамад Аль Тані) • Президент Киргизстану (Сооронбай Жеенбеков) • Президент Кіпру (Нікос Анастасіадіс) • Голова та генеральний секретар ЦК КПК КНР (Сі Цзіньпін) • Президент Республіки Корея (Мун Чже Ін) • Верховний керівник КНДР (Кім Чен Ин) • Емір Кувейту (Сабах аль-Ахмед аль-Джабер ас-Сабах) • Президент Лаосу (Буннянг Ворачіт) • Президент Лівану (Мішель Аун) • Король Малайзії (Назрін Муїзуддін Шах (в.о.)) • Президент Мальдівів (Ібрагім Мохамед Соліх) • Президент Монголії (Халтмаагійн Баттулга) • Президент М'янми (Він М'їн) • Президент Непалу (Бідх'я Деві Бхандарі) • Президент ОАЕ (Халіфа бін Заїд Аль Нахайян) • Султан Оману (Кабус бін Саїд) • Президент Пакистану (Аріф Алві) • Президент Палестини (Махмуд Аббас) • Президент Російської Федерації (Володимир Путін) • Король Саудівської Аравії (Салман ібн Абдул-Азіз Аль Сауд) • Президент Сирії (Башар аль-Асад) • Президент Сінгапуру (Халіма Якоб) • Президент Східного Тимору (Францішко Гутерреш) • Президент Таджикистану (Емомалі Рахмон) • Король Таїланду (Маха Вачхіралонгкон) • Президент Туреччини (Реджеп Таїп Ердоган) • Президент Туркменістану (Гурбангули Бердимухамедов) • Президент Узбекистану (Шавкат Мірзийоєв) • Президент Філіппін (Родріго Дутерте) • Президент Шрі-Ланки (Маїтріпала Сірісена) • Імператор Японії (Акіхіто) Частково визнані та несуверенні території: Президент Абхазії (Рауль Хаджимба) • Голова адміністрації Гонконгу (Керрі Лам) • Голова адміністрації Макао (Фернандо Чуй) • Президент Нагірно-Карабаської Республіки (Бако Саакян) • Президент Південної Осетії (Анатолій Бібілов) • Президент Північного Кіпру (Мустафа Акинджи) • Президент Республіки Китай (Цай Інвень)

Голови урядів	Прем'єр-міністр Азербайджану (Новруз Мамедов) • Прем'єр-міністр Афганістану (Абдулла Абдулла) • Прем'єр-міністр Бангладеш (Шейх Хасіна Вазед) • Прем'єр-міністр Бахрейну (Халіфа ібн Салман аль-Халіфа) • Прем'єр-міністр Брунею (Хассанал Болкіах) • Прем'єр-міністр Бутану (Лотай Церінг) • Прем'єр-міністр В'єтнаму (Нгуен Суан Фук) • Прем'єр-міністр Вірменії (Нікол Пашинян) • Прем'єр-міністр Грузії (Мамука Бахтадзе) • Прем'єр-міністр Ємену (Маїн Абдул-Малік Саїд) • Прем'єр-міністр Ізраїлю (Беньямін Нетаньягу) • Прем'єр-міністр Індії (Нарендра Моді) • Прем'єр-міністр Іраку (Аділь Абдул-Махді) • Прем'єр-міністр Йорданії (Омар Раззаз) • Прем'єр-міністр Казахстану (Бакитжан Сагінтаєв) • Прем'єр-міністр Камбоджі (Гун Сен) • Прем'єр-міністр Катару (Абдулла бін Нассер бін Халіфа Аль Тані) • Прем'єр-міністр Киргизстану (Мухамметкалий Абулгазієв) • Прем'єр Держради КНР (Лі Кецян) • Прем'єр-міністр Республіки Корея (Лі Нак Йон) • Голова ради міністрів КНДР (Пак Пон Джу) • Прем'єр-міністр Кувейту (Джабер аль-Мубарак аль-Хамад ас-Сабах) • Прем'єр-міністр Лаосу (Тонлун Сісуліт) • Прем'єр-міністр Лівану (Саад Харірі) • Прем'єр-міністр Малайзії (Мохамад Махатхір) • Прем'єр-міністр Монголії (Ухнаагійн Хурелсух) • Державний радник М'янми (Аун Сан Су Чжі) • Прем'єр-міністр Непалу (Кхадга Прасад Шарма Олі) • Прем'єр-міністр ОАЕ (Мохаммед ібн Рашид Аль Мактум) • Прем'єр-міністр Оману (Кабус бін Саїд) • Прем'єр-міністр Пакистану (Імран Хан) • Прем'єр-міністр Палестини (Рамі Хамдала) • Голова Уряду Російської Федерації (Дмитро Медведєв) • Прем'єр-міністр Сирії (Імад Хаміс) • Прем'єр-міністр Сінгапуру (Лі Сянь Лун) • Прем'єр-міністр Східного Тимору (Таур Матан Руак) • Прем'єр-міністр Таджикистана (Кохір Расулзада) • Прем'єр-міністр Таїланду (Прают Чан-Оча) • Прем'єр-міністр Туреччини (Біналі Йилдирим) • Прем'єр-міністр Узбекистану (Абдулла Аріпов) • Прем'єр-міністр Шрі-Ланки (Раніл Вікрамасенгхе) • Прем'єр-міністр Японії (Сіндзо Абе) Частково визнані та несуверенні території: Прем'єр-міністр Абхазії (Валерій Бганба) • Головний секретар адміністрації Гонконгу (Метью Чонг) • Прем'єр-міністр Південної Осетії (Ерік Пухаєв) • Прем'єр-міністр Північного Кіпру (Туфан Ергюрман) • Прем'єр-міністр Республіки Китай (Су Джанчан)