Джиммі Бріан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Джиммі Бріан
Jimmy Briand 2008.jpg
Особові дані
Народження 2 серпня 1985(1985-08-02) (34 роки)
  Вітрі-сюр-Сен, Франція
Зріст 181 см
Вага 83 кг
Громадянство Flag of France.svg Франція
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Франція «Бордо»
Номер 7
Юнацькі клуби
1992–1998
1998–2001
2001–2003
Франція «Іврі»
Франція ІНФ Клерфонтен
Франція «Ренн»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
2002–2010 Франція «Ренн» 169 (33)
2010–2014 Франція «Ліон» 110 (22)
2014–2015 Німеччина «Ганновер 96» 29 (3)
2015–2018 Франція «Генгам» 106 (30)
2018– Франція «Бордо» 51 (11)
Національна збірна**
Роки Збірна Ігри (голи)
2000–2001 Франція Франція U-16 13 (8)
2001–2002 Франція Франція U-17 18 (4)
2002–2003 Франція Франція U-18 10 (4)
2003–2004 Франція Франція U-19 10 (5)
2005–2006 Франція Франція U-21 25 (8)
2008–2012 Франція Франція 5 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 23 грудня 2019.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 23 грудня 2019.

Джиммі́ Бріа́н (фр. Jimmy Briand, нар. 2 серпня 1985, Вітрі-сюр-Сен) — французький футболіст, нападник клубу «Бордо».

Виступав, зокрема, за «Ренн», «Генгам» та «Ліон», з яким став володарем Кубка Франції та Суперкубка Франції, а також національну збірну Франції.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 2 серпня 1985 року в місті Вітрі-сюр-Сен, що неподалік від Парижа, в родини вихідців з Антильських островів[1]. Першим клубом в його кар'єрі став «Іврі», в юнацьку команду якого Джиммі прийшов у сім років[2] та залишався там до тринадцяти років.

1998 року він перейшов в Академію Клерфонтен. Після прибуття Джиммі підписав договір з «Ренном» про приєднання до клубу після трирічної підготовки в Клерфонтені. В академії він заробив хороші відгуки та порівняння з Тьєррі Анрі[3]. Незабаром Бріан почав грати за юніорську збірну Франції, де став основним гравцем[4]

2001 року Джиммі перейшов в академію «Ренна». Там він швидко почав привертати увагу багатьох провідних європейських клубів, зокрема, «Манчестер Юнайтед», тренер якого Алекс Фергюсон особисто приїхав подивитися на Бріана в березні 2003 року[5]. Кілька тижнів по тому, 20 травня 2003 року, він дебютував у Лізі 1 вийшовши на заміну в матчі проти Парі Сен-Жермен[6]. Тоді ж він, разом з Йоанном Гуркюффом та Жаком Фаті виграв Кубок Гамбарделла у складі юнацької команди «Ренна». У фіналі був обіграний «Страсбур» з рахунком 4:1, Бріан відзначився один раз[7]. У січні 2004 він підписав з клубом контракт[8]. Кілька наступних сезонів Джиммі провів у запасі, основним гравцем він став лише в сезоні 2005/06. Два наступних сезони гравець провів у стартовому складі і без травм, але 26 березня 2009 року, перебуваючи на тренуванні зі збірної Франції, порвав хрестоподібні зв'язки та вибув з ладу на 6 місяців[9].

14 червня 2010 року президент ліонського «Олімпіка» Жан-Мішель Ола оголосив про придбання Бріана[10]. Контракт був підписаний на 4 роки, сума трансферу склала 7,4 млн. євро[11]. 2012 року допоміг команді виграти Кубок та Суперкубок Франції. За чотири сезони відіграв за команду з Ліона 160 матчів у всіх змаганнях та забив 34 голи.

22 серпня 2014 перейшов до німецького «Ганновер 96» на правах вільного агента. Після одного сезону за сімейними обставинами вирішив повернутися до Франції[12].

3 серпня 2015 підписав контракт з «Генгамом», обравши саме цей клуб через те, що тренером був його колишній одноклубник Жослен Гурвеннек[13]. Три роки поспіль Бріан був найкращим бомбардиром бретонського клубу, забивши 32 голи в 118 матчах у всіх змаганнях.

10 серпня 2018 перейшов до «Бордо». Станом на 23 грудня 2019 провів за команду з Бордо 64 матчі та забив 15 голів.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

З 2004 по 2006 рік виступав за молодіжну збірну Франції і в її складі брав участь у чемпіонаті Європи серед молодіжних команд 2006, на якому разом зі збірною дійшов до півфіналу.

24 травня 2007 року Бріан був вперше викликаний до розташування національної збірної Франції на матчі відбору на Євро-2008 проти Грузії та Україна[14], але на поле не вийшов. Дебютував у збірній 11 жовтня 2008 року в матчі проти збірної Румунії. До збірної востаннє викликався 2012 року, загалом провів у формі головної команди країни 5 матчів.

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Ліон»: 2011-12
«Ліон»: 2012

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Jimmy Briand: «Travailler encore plus pour retrouver les Bleus» (fr). antilles-foot.com. 25 мая 2008. Архів оригіналу за 2012-06-20. Процитовано 2014-01-05. 
  2. rennes.maville.com (2 декабря 2009). Ivry, point d'un nouveau départ pour Jimmy Briand (fr). Ouest-France. Архів оригіналу за 2015-09-24. Процитовано 2014-01-05. 
  3. «Briand, un talent criant», France Football, 31 января 2003
  4. Fiche de Jimmy Briand (fr). rlfoot.fr. 14 июня 2010. Архів оригіналу за 2012-06-20. Процитовано 2019-04-11. 
  5. «Sir Alex, fou de Briand ?», France Football, 15 апреля 2003
  6. Feuille de match de Paris SG — Stade rennais du 20 mai 2003 (fr). LFP. Архів оригіналу за 2012-06-20. Процитовано 2019-04-11. 
  7. La victoire en Coupe Gambardella 2003 (fr). stade-rennais-online.com. Архів оригіналу за 2014-01-06. Процитовано 2014-01-05. 
  8. Fiche de Jimmy Briand (fr). stade-rennais-online.com. Архів оригіналу за 2013-11-13. Процитовано 2014-01-05. 
  9. Briand 'disaster' for Rennes (англ.)
  10. Jimmy Briand est lyonnais! Архівовано 11 червень 2011 у Wayback Machine.(фр.)
  11. Бриан подписал четырехлетний контракт с «Лионом». sports.ru. Архів оригіналу за 2014-01-06. Процитовано 2014-01-05. 
  12. Transfert : Jimmy Briand quitte Hanovre et rentre en France - Foot - Transfert - L'Équipe (фр.)
  13. Jimmy Briand signe à Guingamp (officiel) - Foot - Transfert - L'Équipe (фр.)
  14. D.M. (24 мая 2007). Bleus: sélection contre l'Ukraine (fr). football365.fr. Архів оригіналу за 2012-06-20. Процитовано 2014-01-05. 

Посилання[ред. | ред. код]