Воротар (футбол)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Футбольний воротар

Ворота́р (брамкар[1][2][3], голкіпер) — позиція футболіста. Під час гри у футбол завданням воротаря є безпосередній захист власних воріт. Воротар є єдиним гравцем, якому дозволено торкатися м'яча руками. Кожна команда зобов'язана мати воротаря на полі у будь-який момент гри; якщо воротар змушений залишити поле через травму або вилучення, інший гравець має взяти на себе обов'язки воротаря (попередньо повідомивши про це суддю), навіть якщо команда більше не має запасних воротарів.

Гра руками[ред. | ред. код]

На відміну від інших гравців, воротарі мають право торкатись м'яча будь-якою частиною тіла, за винятком таких обмежень:

  • Воротар може торкатись м'яча руками тільки всередині власного штрафного майданчика.
  • Воротар не може торкатися руками м'яча в ситуації, коли він отримує пас від гравця своєї команди (за винятком легітимних пасів будь-якою частиною тіла, яка знаходиться вище пояса, або зупинивши м'яч ногою, а після взявши м'яч у руки). Якщо воротар прийняв м'яч руками після навмисного пасу від гравця своєї команди, при цьому порушенні призначається вільний удар.
  • Воротар не може брати м'яч у руки після вкидання з-за бокової лінії або пасу ногою у виконанні гравця своєї команди.
  • Воротар не може тримати м'яч у руках довше ніж шість секунд поспіль.
  • Якщо воротар випускає м'яч з рук, він не може знову взяти його в руки, допоки м'яча не торкнеться інший гравець.

Загальні правила[ред. | ред. код]

Одяг воротаря має дозволяти швидко й надійно відрізняти його від решти гравців та арбітра на полі. Існує два підходи до вибору форми на матч: деякі воротарі намагаються зливатися з фоном, щоб нападнику важче було знайти вільне місце для удару, тоді як інші одягаются яскраво — таким чином гравець противника підсвідомо б'є саме туди, де і стоїть воротар. Більшість воротарів одягають рукавички щоб запобігти травмам і краще утримувати м'яч в руках. Традиційно воротарі виступають під номером 1.

Хоча воротарі мають спеціальні привілеї згідно з правилами гри, в усьому іншому вони підкоряються тим самим правилам, що й решта гравців.

Вони мають право залишати власний штрафний майданчик і можуть брати участь у грі в будь-якому місці поля. Деякі воротарі навіть забивали голи — з пенальті, штрафних ударів або приєднуючись до атаки команди на останніх хвилинах гри в намаганні забити вирішальний гол. Такі воротарі як Хосе Луїс Чилаверт, Рожеріо Сені та Ганс-Йорг Бутт стали відомими саме завдяки точному виконанню пенальті та штрафних ударів.

Найкращі воротарі[ред. | ред. код]

XX сторіччя (за версію IFFHS)[ред. | ред. код]

Початку XXI сторіччя[ред. | ред. код]

Українські воротарі[ред. | ред. код]

Найвідомішими українськими воротарями за радянських часів були:

Після здобуття незалежності найсильнішим воротарем України 1990-х—2000-х років був Олександр Шовковський.

Крім нього, одними з найкращих українських воротарів сьогодення вважаються:

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. С. І. Марченко. Вступ до спеціальностей галузі «Фізичне виховання і спорт». Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди
  2. Копаний м'яч. Денис Мандзюк. Видавництво Старого Лева, 12017 р. — 416 стор. ISBN:978-617-679-300-7
  3. Н. Б. Ладиняк. Іван Огієнко про культуру наукової мови Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка