Дзюба Микола Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дзюба Микола Григорович

Дзюба Микола Григорович (нар. 12 листопада 1946(19461112), село Сувид, Вишгородський район, Київська область, Українська РСР, СРСР)  — колишній народний депутат України. Нагороджений орденами "Знак Пошани", "Трудова Слава" III ступеню.

Біографія[ред. | ред. код]

Микола Григорович Дзюба народився в сім'ї селян; освіта - середня; українець; одружений; має 2 дітей.

03.1994 — кандидат у народні депутати України, Оболонський виб. окр. № 10, м. Київ, висун. виборцями. Зняв кандидатуру.

Народний депутат України (12)1-го склик. з 03.1990 (2-й тур) до 04.1994, Оболонський виб. окр. № 11, місто Київ. Голова підкомісії з питань розвитку сфери послуг, секретар комісії у питаннях соціальної політики та праці. Входив до Народної Ради.

  • З 1964 — слюсар-сантехнік в/ч 55372.
  • З 1965 — служба в армії.
  • З 1968 — водій АТП 13070, м. Київ.
  • 1986 — учасник ліквідації аварії на ЧАЕС.
  • З 1994 — референт-консультант Міжнародного фонду гуманітарних та економічих зв'язків України з Росією.

Був кандидатом у народні депутати СРСР в 1989.

Член КПРС (1968–1990).

Ордени «Знак Пошани», Трудової Слави III ст.

Джерело[ред. | ред. код]