Дилема

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Дилема (грецька. δίς-λημμα двійна лема) — судження, де предмету надаються два суперечливі положення, які виключають можливість третьої. Головний закон, який має силу для міркувань і дій, — закон суперечності: дві протилежні думки про один і той самий предмет або явище взяті в однаковий час, в однаковому значенні і в однаковому відношенні не можуть бути вірогідними і хибними водночас, тобто «третього не дано» (tertium non datur). Отже, раз одне з них вірогідне, то інше обов'язково буде хибним, або, навпаки, коли одне хибне, інше неодмінно буде вірогідним. Контрарні (протилежні) зв'язки між поняттями, судженнями й умовиводами є такі відношення, коли вони обидва одночасно вірогідними бути не можуть. Натомість, разом вони можуть бути лише хибними.

Наприклад, два таких речення: «Україна — велика країна» й «Україна — мала країна» не можуть воднораз бути правильними, проте вони обидва можуть бути разом хибними, оскільки «Україна — середня держава», Якщо її зіставити з Росією, Китаєм або США, то Україна дійсно має малу площу, але порівняно з європейськими країнами, вона найбільша.

Також дилемою називають необхідність вибору між двома (звичайно небажаними або важко здійсненними) можливостями.

Література[ред. | ред. код]

  • Парасофізми / С. С. Яценко. — К.: Видавничий дім «Руське слово», 2011. — 84с.