Довідка:Як читати фауністичну картку
| (назва фауни) | |
|---|---|
 (підпис до ілюстрації) | |
| Біорегіон | |
| Фауністичне царство | . |
| Біогеографічний екорегіон | . |
| Екозона | . |
| Провінція | . |
| Біом | . |
| Місцевість | |
| Континент | . |
| Акваторія | . |
| Країна | . |
| Територія | . |
| Фауна вищого рангу | |
| За географією | . |
| За систематикою | . |
| За екологією | . |
| За біогеографією | . |
| Період існування | |
| Геологічний вік | . |
| Особливості | |
| Визначні раритетні види | . |
| Ключові індикаторні види | . |
| Видовий обсяг | . |
| Родовий обсяг | . |
| Типові риси | . |
| Чужорідні види | . |
- Як читати фауністичну картку?
- Як заповнювати фауністичну картку?
Фауністична картка є скороченим описом (паспортом) статті про фауну певної території, акваторії, природного комплексу, природної зони або конкретного місцезнаходження. Як і у таксономічній картці, у картці "фауна" всі поля згруповано за розділами, і кожне інформаційне поле може бути прирівняне до поняття категорії, якою класифікують статтю (категорії розміщено внизу сторінки).
- докладніше див. статтю фауна.
В картці передбачено наступні 5 розділів:
- титульний (назва, ілюстрація та підпис)
- біорегіон (біогеографічні координати фауни)
- місцевість (географічні координати фауни, що описана)
- суперфауна (фауна більшого обсягу, що включає описану у статті фауну)
- особливості (видовий або родовий обсяг, найвизначніші унікальні види, чужорідні види)
Зазначення основних біогеографічних одиниць в мотрійковому порядку, від найбільших до найдрібніших: Далі наведено приклади щодо суходільних біогеографічних одиниць.
- Фауністичне царство — звичайно визнають 4 основні царства (напр., Арктогея)
- Біогеографічний екорегіон — класифікаційна частина царства (напр., Палеарктика) — див. також екорегіон та Категорія:Екорегіони
- Екозона — їх визнають за різними класифікаціями до 10 (8 на рис. за класифікацією WWF).
- біогеографічна провінція — по можливості із зазначенням її конкретної ділянки відповідно до прийнятих класифікацій (напр., Дунайсько-Донська провінція (Донецька ділянка))
- біом — один з ключових біомів Землі, бажано за класифікацією МСОП[1] (напр., лісостеп, степ). Приклади див. у статті "Біом".
- Континент — належність фауни до певного континенту (напр., Європа); опція переважно для суходільних фаун, фаун річкових бачейній, озер та внутрішніх морів.
- Акваторія — належність фауністичного комплексу до певної акваторії: річкового чи водозбірного басейну, моря, групи озер тощо (напр., басейн Сіверського Дінця)
- Країна (напр., Україна)
- Територія (напр., Східна Україна (Луганщина, Харківщина, Донеччина))
В цьому розділі картки наводять відомості про найближчі за рангом фауни, описи яких доступні (або прлануються) у енциклопедій, тобто ті фауністичні комплекси, до складу яких входить описана у статті фауна. Оскільки фауни описують у різних вимірах, які можуть не перекриватися, в картці зазначають ті з них, дані для яких наявні за одним з критеріїв:
- за географією — (напр., "Фауна України" для статті "Фауна Придінців'я", або "Список риб Чорного моря" чи "Іхтіофауна України" для статті "Іхтіофауна острова Зміїний")
- за систематикою — більша за обсягом фауна у систематичному мірилі. Напр., "Ентомофауна" для статті "Вусачі Українських Карпат", або "Теріофауна України" для статті "Кажани України", або "Фауна Австралії" для статті "Ссавці Австралії";
- за екологією — (напр., "Морська фауна" для статті "Іхтіофауна острова Зміїний", або "Паразитофауна" для статті "Паразитофауна риб", або "Орнітофауна" для статті "Морські птахи")
- за біогеографією — більша за обсягом у біогеографічному мірилі фауна. Напр., "Фауна Степу" для статті "Фауна українського степу", або "Фауна Карпат" чи "Гірські фауни" для статті "Фауна Українських Карпат";
- за геологічним віком — переважно для викопних фаун. Напр., "Фауна Голоцену" для "Мамутові фауни" або "Фауна Мезозою" для статті "Юрські плазуни". Для сучасних фаун звичайно вказують "сучасна фауна" (у термінології палеозоологів — "рецентна фауна").
- Визначні раритетні види —
- Ключові індикаторні види — назви найпомітніших, видів, які характеризують склад описаної фауни.
- Видовий обсяг —
- Родовий обсяг —
- Типові риси —
- Чужорідні види —
- картка екорегіону — в статті Західногімалайські альпійські чагарники та луки
- таксономічна картка — в статті Довідка:Як читати таксономічну картку