Дрозофіли

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дрозофіли
Drosophila repleta
Drosophila repleta
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Надклас: Шестиногі (Hexapoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Новокрилі (Neoptera)
Інфраклас: Endopterygota
Ряд: Двокрилі (Diptera)
Родина: Drosophilidae
Підродина: Drosophilinae
Рід: Дрозофіли
Carl Frederick Fallén, 1823
Підроди
Синоніми
Oinopota Kirby & Spence, 1815

Дрозофіли (Drosophila) — рід комах ряду двокрилих. Розміри невеликі (до 3,5 мм), самиці більші за самців. Описано кілька тисяч видів. Широко розповсюджені по світу, найбільше різноманіття видів у тропіках та субтропіках. Живляться соком гниючих рослин та мікроорганізмами. Личинки розвиваються у напіврідкому середовищі рослинних решток, що розкладаються. Тривалість циклу розвитку суттєво залежить від температури субстрату, а також від виду та становить від 7 до 60 діб. У природі мають значення як переносники дріжджових грибів.

Дрозофілам властиві деякі особливості будови: невелика кількість хромосом — 8, наявність політенних хромосом, велика кількість зовнішніх ознак, які можуть змінюватись внаслідок мутацій. Крім того їх легко розводити у лабораторних умовах, вони мають короткий цикл розвитку, для спостереження за ними не потрібне складне обладнання. Внаслідок цього деякі види дрозофіл (зокрема Drosophila melanogaster) стали незамінним об'єктом при генетичних дослідженнях. На цих комахах були отримані перші експериментальні мутації та вивчені процеси мутагенезу. Томас Гант Морган вивчаючи мутації дрозофіли сформулював зі своїми учнями хромосомну теорію спадковості. На прикладах з дрозофілою можна спостерігати основні типи закономірностей спадковості, такі як наслідування пов'язаних зі статтю ознак, закон розщеплення Менделя, явища зчеплення та відштовхування генів. Також можуть бути побудовані моделі генетичних хвороб за допомогою летальних генів. Крім того на дрозофілах можуть досліджуватись генетичні закономірності популяцій.

У кишечнику дрозофіли постійно містяться дріжджі, здебільшого це види, що є на поверхні ягід і плодів. За сприятливих умов вони швидко розмножуються й утворюють значну біомасу, якою живляться личинки дрозофіли. Дорослі мушки, перелітаючи від рослини до рослини, розповсюджують дріжджі[1].

Деякі види дрозофіл[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Гудзь С.П. Мікробіологія: підручник: [для студ.вищ.навч.закл.]/ С.П. Гудзь, С.О.Гнатуш, І.С.Білінська.—Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка,2009.—360с. ISBN 978-966-613-697-1

Посилання[ред.ред. код]