Друга Каппельська війна
| Друга Каппельська війна | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Реформація у Швейцарії | |||||||
 Битва під Капппелем 11 жовтня 1531 року | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
| Протестанти: |
Католики: | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Ульріх Цвінглі † | Ганс Яух | ||||||
| Військові сили | |||||||
| 1000—2000 | 7000—8000 | ||||||
Друга Каппельська війна (нім. Zweiter Kappelerkrieg) — збройний конфлікт між реформатськими та католицькими кантонами Швейцарії, який відбувся 1531 року під час швейцарської Реформації.
Передумови[ред. | ред. код]
Друга війна була продовженням Першої Каппельської війни, що завершилася 1529 року без початку військових дій Першим Каппельським миром, загалом вигідним для протестантів, на чолі яких стояв Цюрих[1]. Водночас фактичний очільник Цюриха Ульріх Цвінглі був незадоволений миром і планував поновити воєнні дії, щоб поширити Реформацію на всю Швейцарію[2].
Перебіг[ред. | ред. код]
Після того, як п'ять католицьких лісових кантонів уклали союз із габсбурзькою Священною Римською імперією, Цюрих і Берн організували економічну блокаду цих кантонів. У відповідь католицькі кантони мобілізували свої війська і виступили походом на Цюрих. Цюрих не дістав підтримки від Берну[1], тому його сили були явно слабші за сили католиків. 11 жовтня 1531 року під Каппелем зустрілися 7—8 тисяч католиків і від 1200 до 2000 цюрихців[3][4]. У битві під Каппелем протестантів розбили, загинуло 500 осіб, серед яких був Ульріх Цвінглі. Його тіло знайдено наступного дня, четвертовано і спалено, а прах осквернено[4][5].
Після битви під Каппелем Цюриху прийшли на допомогу Берн та інші кантони. Протестантські кантони 15 жовтня зробили похід у відповідь. Через слабку дисципліну просування йшло повільно, 23 жовтня цюрихські війська стали табором під Менцінгеном. Уночі на табір напали, протестанти втратили близько 600 осіб і мусили відійти.
Наслідки[ред. | ред. код]
У листопаді за посередництва нейтральних кантонів почалися мирні переговори. Другий Каппельський мир став невигідним для протестантів — згідно з ним ті громади, що вже перейшли в протестантизм, могли зберегти свою релігію, проте на більшості територій перевагу отримали католики. Окремі стратегічно важливі населені пункти, у яких переважали протестанти, примусово оголосили католицькими. За результатами Другого Каппельського миру релігійна карта Швейцарії надовго стабілізувалася.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Michael W. Bruening. Calvinism's first battleground: conflict and reform in the Pays de Vaud, 1528-1559. — Studies in early modern religious reforms. — Springer, 2005. — Т. 4. — С. 34. — ISBN 9781402041938.
- ↑ William Roscoe Estep. Renaissance and Reformation. — Wm. B. Eerdmans Publishing, 1986. — С. 192. — ISBN 9780802800503.
- ↑ Helmut Meyer: Zweiter Kappelerkrieg німецькою, французькою та італійською // Історичний словник Швейцарії. (нім.)
- ↑ а б Егер, Оскар. Битва при Каппеле, 1531 г. // Всемирная история: В 4 томах. — С.-Петербург : Специальная литература, 1997-1999. — Т. 3.
- ↑ R. Ward Holder. Crisis and Renewal: The Era of the Reformations. — Westminster John Knox Press, 2009. — 272 с. — ISBN 9780664229900.