Друкарня (Троїцько-Іллінський монастир)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Друкарня
51°28′36″ пн. ш. 31°16′48″ сх. д. / 51.47676600002777292° пн. ш. 31.28014700002777815° сх. д. / 51.47676600002777292; 31.28014700002777815Координати: 51°28′36″ пн. ш. 31°16′48″ сх. д. / 51.47676600002777292° пн. ш. 31.28014700002777815° сх. д. / 51.47676600002777292; 31.28014700002777815
Країна Україна[1]
РозташуванняЧернігів[1]
Типпам'ятка культури

Друкарня. Карта розташування: Україна
Друкарня
Друкарня
Друкарня (Україна)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Друкарня — пам'ятка архітектури національного значення у Чернігові.

Історія

[ред. | ред. код]

Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 24.08.1963 № 970 надано статус «пам'ятника архітектури національного значення» з охоронною № 819/8[2].

Встановлено інформаційну дошку.

Входить до комплексу споруд Троїцько-Іллінського монастиря — ділянка історико-архітектурного заповідника «Чернігів стародавній», розташована на Болдиній Горі — вулиця Олександра Довженка, 92.

Одноповерховий, кам'яний, прямокутний у плані будинок з жерстяним дахом.

Близько 1674 року Лазар Баранович заснував друкарню в Новгород-Сіверському. 1679 року Лазар Баранович перевіз друкарню до Чернігова. Спочатку вона розміщувалася при архієпископській кафедрі, потім було перенесено на територію Троїцько-Іллінського монастиря. За перші 20 років роботи з'явилося 40 видань — переважно праці українських авторів тих часів (Лазаря Барановича, Йоанікія Ґалятовського, Данила Туптала), а також панегірики різним людям, що їх писали (Петро Армашенко, Іван Величковський, Іван Орновський, Петро Терлецький). Першими чернігівськими виданнями були «Псалтир» та «Буквар» (1680).

Значним видавничим центром Чернігівська друкарня залишалася і на початку XVIII століття, була третьою за величиною в Україні, поступаючись київським та львівським. Пожвавленню роботи видавництва у XVIII столітті сприяло відкриття Чернігівського колегіуму, викладачі якого брали активну участь у підготовці видань. 1730 року на території монастиря сталася пожежа, яка, зокрема, пошкодила друкарню. Відновив друкарню новий Чернігівський архієпископ Никодим Скребницький і 1743 року було випущено «Буквар» та «Перше вчення отроком» Феофана Прокоповича та кілька указів.

1786 року друкарня була перенесена до чернігівського архієрейського будинку.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Wiki Loves Monuments monuments database — 2023.
  2. Про впорядкування справи обліку та охорони пам'ятників архітектури на території Української РСР. Архів оригіналу за 5 травня 2021. Процитовано 24 лютого 2021.

Література

[ред. | ред. код]
  1. ПЕРЕЛІК ПАМ'ЯТОК ТА ОБ'ЄКТІВ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ м. ЧЕРНІГОВА ЗА ВИДОМ АРХІТЕКТУРІ, ІСТОРИЧНИЙ, МОНУМЕНТАЛЬНОГО МІСЦЯ
  2. ІСТОРИКО-АРХІТЕКТУРНИЙ ОПОРНИЙ ПЛАН м. ЧЕРНІГОВА З ВИЗНАЧЕННЯМ МІЖ І РЕЖИМІВ ВИКОРИСТАННЯ ЗОН ОХОРОНИ ПАМ'ЯТОК ТА ІСТОРИЧНИХ АРЕАЛІВ (договір від 19.10.208
  3. Чернігівщина: Енциклопедичний довідник, К.: УРЕ і м. М. П. Бажана, 1990. — с. 872—874 ЧЕРНІГІВСЬКА друкарня