Троїцько-Іллінський монастир (Чернігів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Троїцько-Іллінський монастир УПЦ (МП) (Чернігів)
Троїцький монастир.jpg
Троїцько-Іллінський монастир. Вигляд із дзвіниці
51°28′37″ пн. ш. 31°16′46″ сх. д. / 51.47720000002777851° пн. ш. 31.27970000002777695° сх. д. / 51.47720000002777851; 31.27970000002777695Координати: 51°28′37″ пн. ш. 31°16′46″ сх. д. / 51.47720000002777851° пн. ш. 31.27970000002777695° сх. д. / 51.47720000002777851; 31.27970000002777695
Тип споруди церква і монастир
Розташування Flag of Ukraine.svg УкраїнаЧернігів
Належність УПЦ (МП)
Троїцько-Іллінський монастир (Чернігів). Карта розташування: Чернігівська область
Троїцько-Іллінський монастир (Чернігів)
Троїцько-Іллінський монастир (Чернігів) (Чернігівська область)
CMNS: Троїцько-Іллінський монастир у Вікісховищі

Тро́їцько-Іллі́нський монасти́р УПЦ (МП) — православний монастир у Чернігові, у мальовничій околиці на Болдиних Горах; заснований близько 1069 року Антонієм Печерським.

Історія[ред. | ред. код]

Занепав в ХІV столітті, частково зруйнувався, була засипана частина ходів та храм з кімітірією.

Відбудований у 1649 коштом чернігівського полковника Степана Пободайла; з другої пол. 17 століття був кафедрою чернігівських архієпископів.

У 1679 у монастир переведено Новгород-Сіверську друкарню. З ініціативи архієпископа Лазаря Барановича, коштом чернігівського полковника Василя Дунін-Борковського, за допомогою також гетьмана Івана Мазепи, збудовано у 1679-1689 (остаточно 1695) величний собор Святої Трійці, і відтоді монастир називався Троїцько-Іллінським.

У 1786 монастир закрито і перетворено на архієрейський дім. За радянської влади монастир, як церковний осередок, був ліквідований.

1942 року було створено жіночу монастирську громаду. Монастир як дівоча обітель діяв до 1962 року. Нині на його території діють Чернігівське єпархіальне управління, школа регентів-псаломщиків та музей «Антонієві печери».

Із будівель збереглися та діють за призначенням:

На території монастиря, біля Свято-Троїцького собору, могила Глібова Леоніда Івановича. Недалеко, на Болдиній горі могила Михайла Коцюбинського.

Дзвіниця Троїцького собору

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]