Дубина Олександр Кузьмич
| Дубина Олександр Кузьмич | |
|---|---|
 | |
| Народився |
29 жовтня 1951 Київ  СРСР |
| Помер | 13 квітня 2015 (63 роки) |
| Країна |
 Україна |
| Діяльність | історик |
| Alma mater | Київський університет |
| Галузь | історія |
| Науковий ступінь | кандидат історичних наук |
Олександр Кузьмич Дубина (29 жовтня 1951, Київ — 13 квітня 2015, Київ) — український історик та публіцист. Кандидат історичних наук. Член Спілки журналістів України. Відомий своїми дослідженнями української історії доби гетьмана Івана Мазепи.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився в сім'ї українського вченого, директора Інституту історії АН України Кузьми Кіндратовича Дубини та Лідії Василівни Дубини, викладача Київського університету. Дубина закінчив Київську середню школу № 51. У 1974 році закінчив історичний факультет Київського університету імені Т. Г. Шевченка. У 1989 році захистив кандидатську дисертацію в цьому ж університеті; тема дисертації «Політика США в Центральній Америці та Карибському басейні у 1977—1988 рр». Опісля працював в Університеті Шевченка, на викладацькій та науковій роботі.
Працював також у редакціях Української Енциклопедії, газети «Рада», журналу «Політика і час», публікувався в багатьох українських та зарубіжних періодичних виданнях як публіцист-міжнародник і латиноамериканіст, був членом редакційної ради журналу «Сіверянський літопис». Автор кількасот публікацій з питань міжнародних відносин та зовнішньої політики України, політології, а також статей з історії зарубіжних країн у довідкових та енциклопедичних виданнях.
У 1992 році вийшла друком його наукова розвідка «Геополітичні долі України».
Помер 13 квітня 2015 року.[1]
Погляди[ред. | ред. код]
У своїй статті «Так хто ж відкрив Америку?» стверджував, що Христофор Колумб — українець із Коломиї, що «Україна є колискою світової цивілізації, а ми, українці, — її творцями» і, посилаючись на засновника неоязичницької РУНВіри Лева Силенка, називав гіксосів «давньоукраїнським плем'ям»[2].
В доробку О.Дубини є також «сенсаційні» розвідки про здійснення замаху на генерала Ватутіна нібито агентурою НКВД, а не вояками УПА, які базуються на доволі очевидних вигадках. Ця та ряд інших публікацій були використані для кампанії відбілювання імені радянського генерала[3],[4].
Праці[ред. | ред. код]
- «Геополітичні долі України» (1992)
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ Пам'ятаємо. Кузьмич Дубина Олександр — Сіверянський літопис, 2015, № 2
- ↑ Дубина О. Так хто ж відкрив Америку? [Архівовано 1 березня 2018 у Wayback Machine.] // Українська культура. — 1997, № 1. — С. 38-39.
- ↑ Матеріал на захист Ватутіна на ICTV. Архів оригіналу за 6 березня 2018. Процитовано 6 березня 2018.
- ↑ Про намагання сказувати рішення Київради про перейменування ватутінських топонімів. Архів оригіналу за 6 березня 2018. Процитовано 6 березня 2018.