Дідьє Рацірака
Дідьє Рацірака | |
---|---|
фр. Didier Ratsiraka | |
![]() | |
Народився |
4 листопада 1936[1] (84 роки) Vatomandryd, Vatomandryd, Атзінананаd, Мадагаскар |
Країна |
![]() ![]() |
Діяльність | політик, дипломат |
Alma mater | Ліцей Генріха IV |
Знання мов | малагасійська[2] |
Посада | Президент Мадагаскараd, Президент Мадагаскараd і Minister of Foreign Affairsd |
Військове звання | Адмірал |
Партія | Association for the Rebirth of Madagascard |
Дідьє Ігнас Рацірака (*4 листопада 1936, Ватомандрі) — політичний і державний діяч держави Мадагаскар, президент Мадагаскару 1975—1993 і 1997—2002 років.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився на сході о. Мадагаскар. За етнічною приналежністю — бецімісарака. Син великого малагасійського чиновника (у 1950-х батько — губернатор провінції Таматаве, сучасна Туамасіна).
Середню і спеціальну освіту отримав у Франції: 1960 закінчив ліцей у Парижі, 1963 - морехідне училище в місті Брест, в 1965—1969 - Інститут інженерів зв'язку і Вище військово-морське училище міста Тулон.
1963—1965 - служив у морському флоті Мадагаскару молодшим офіцером.
З 1972 р. (після падіння режиму президента Ф.Ціранани) Рацірака — мініністр закордонних справ Мадагаскару.
З червня 1975 — голова Верховної Революційної Ради, з грудня 1975 — президент і верховний головнокомандувач збройними силами Мадагаскару. Оголосив курс на побудову соціалізму в Мадагаскарі, зблизився з комуністичними країнами, в першу чергу з СРСР, який відвідував багато разів.
Після розпаду СРСР змушений піти на демократизацію і програв президентські вибори 1993 р. Але через деякий час знову виграв вибори і був президентом у 1997—2002 рр. Потім знову програв президентські вибори і був усунутий від влади.
Джерела[ред. | ред. код]
- Африка: энциклопедический справочник. Т.2. Москва. «Советская энциклопедия». 1987.- 671с. с.308.
Література[ред. | ред. код]
- В. Головченко. Рацірака Дідьє // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
|
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Munzinger-Archiv — 1913.
- ↑ Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.