Дільниця Піхтинська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дільниця Піхтинська
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації
Код ЗКАТУ: 25208000043
Код ЗКТМО: 25608440121
Основні дані
Поштовий індекс 666327
Географічні координати: 53°23′58″ пн. ш. 101°42′09″ сх. д. / 53.39944444447177574° пн. ш. 101.70250000002778279° сх. д. / 53.39944444447177574; 101.70250000002778279Координати: 53°23′58″ пн. ш. 101°42′09″ сх. д. / 53.39944444447177574° пн. ш. 101.70250000002778279° сх. д. / 53.39944444447177574; 101.70250000002778279
Мапа
Дільниця Піхтинська (Росія)
Дільниця Піхтинська
Дільниця Піхтинська

Мапа

Дільниця Піхтинська (інша назва — Піхтинськ, самоназва — Замостиче, Zamostecze) — населений пункт Заларинського району Іркутської області. Входить до складу Хор-Тагнінського муніципального утворення. Станом на 2010 р. проживало 113 осіб (56 чоловіків і 57 жінок)[1]. Місце компактного проживання голендрів, які у Росії виділені в окрему етнічну групу німців.

Історія[ред. | ред. код]

Населений пункт засновано 1908 р. вихідцями із с. Замостиче Гущанської волості Володимирського повіту Волинської губернії (нині не існує, поблизу — с. Рівне Любомльського району Волинської області). Мешканці належали до евангелічно-лютеранської церкви. Переселення та повернення переселенців тривало до встановлення польсько-радянського кордону у 1921 р. З часом контакти із Волинню порідшали, а після виселення голендрів із Волині у 1940 р. практично зовсім припинились. 1942 р. мешканців села відправили до трудової армії. У діючу армії їх не брали, адже належали до «неблагонадійного» етносу — німців. У радянський час про етнічну самоідентифікацію не могло бути й мови. Лише із початку 1990-х рр. розпочався процес національного відродження. Влітку 2004 р. історичне товариство «Волинь» зорганізувало поїздку своїх членів у Піхтинськ.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Підсумки Всеросійського перепису населення 2010 р. по Іркутській області (PDF). Иркутскстат. Архів оригіналу (PDF) за 28 травня 2013. Процитовано 13 травня 2014.