Іркутська область

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іркутська область Picto infobox map.png
рос. Иркутская область
Olkhonsky District Shamanka Rock.jpg
Flag of Irkutsk Oblast.svg   Coat of arms of Irkutsk Oblast.svg
Країна Росія Росія
Фед. округ Сибірський
Адмін. центр Іркутськ
Глава Sergey Levchenkod
Дата утворення 26 вересня 1937
Оф. вебсайт irkobl.ru(рос.)
Географія
Координати 57°22′ пн. ш. 106°00′ сх. д. / 57.367° пн. ш. 106.000° сх. д. / 57.367; 106.000
Площа 767 900 км² (4-а)
  • внутр. вод 2,9 %
Часовий пояс MSK+5 (UTC+8)
Населення
Чисельність 2545,3 тис (21-а) (2005)
Густота 3,3/км²
Економіка
Економ. район Східно-Сибірський
Коди
ISO 3166-2 RU-IRK
ЗКАТО 25
Суб'єкта РФ 38
Телефонний (+7)
Карти

Іркутська область на карті суб'єктів Російської Федерації

CMNS: Іркутська область у Вікісховищі

Іркутська область (рос. Ирку́тская о́бласть) — суб'єкт Російської Федерації, розташована в південно-східній частині Сибірського федерального округу.

Географія[ред. | ред. код]

У області відомі печери Ботовська та Велика Орішна.

Річки[ред. | ред. код]

Озеро[ред. | ред. код]

Гори[ред. | ред. код]

Економіка[ред. | ред. код]

Корисні копалини[ред. | ред. код]

В Іркутській області на 2006 рік відкрито 11 родовищ углеводородної сировини, доведені запаси газу становлять 2,27 трильйона м³, початкові сумарні ресурси газу становлять більше 11 трильйонів м³. На території області розташовані родовища золота, платини й ін. Одне з найбільших родовищ залізної руди у світі — Ангаро-Ілімський залізорудний басейн також знаходиться в Іркутській області.

Енергетика[ред. | ред. код]

На території регіону діють 4 гідроелектростанції:

Газифікація регіону[ред. | ред. код]

У лютому 2004 року між ВАТ «Газпром» і адміністрацією Іркутської області була підписана угода про співробітництво, що передбачає розробку «Газпромом» Генеральної схеми газифікації й газопостачання Іркутської області.

16 грудня 2005 року «Газпром» і Іркутська область підписали договір про газифікацію регіону.

Передбачається газифікувати 899 населених пунктів регіону й довести рівень газифікації області природним газом до 82 %. Це перевищить нинішній загальноросійський рівень (50 %).

Адміністративно-територіальний поділ[ред. | ред. код]

Іркутська область у 1960

Райони Іркутської області:

Населені пункти з кількістю мешканців понад 10 тисяч
2007
Іркутськ 575,9 Железногорськ-Ілімський 26,9
Братськ 253,2 Вихорівка 24,7
Ангарськ 244,1 Слюдянка 18,8
Усть-Ілімськ 98,6 Чунський 16,2
Усолля-Сибірське 86,2 Бодайбо 15,5
Черемхово 54,8 Байкальськ 15,2
Шелехов 48,7 Свірськ 14,5
Тулун 48,6 Усть-Ординський 14,3 (2003)
Усть-Кут 45,8 Кіренськ 12,8
Саянськ 44,0 Новая Игирма 10,7
Нижньоудинськ 37,8 Куйтун 10,4
Тайшет 37,0 Залари 10,1
Зима 34,0

Національний склад 2002[ред. | ред. код]

Культура, туризм[ред. | ред. код]

За 70 км від Іркутська перебуває архітектурно-етнографічний музей «Тальці», також у жителів і гостей області користуються популярністю «Навколобайкальська залізниця» і озеро Байкал (Ліствянка, Слюдянка, порт Байкал)

Злиття Іркутської області з Усть-Ординським Бурятським автономним округом[ред. | ред. код]

11 жовтня 2005 між владою Іркутської області і Усть-Ординського Бурятського автономного округу у селищі Усть-Ординський підписаний договір про об'єднання територій. Документ визначає повноваження органів державної влади суб'єктів федерації та бюджетних процесів усередині укрупненого регіону. Новий суб'єкт РФ утворився 1 січня 2008 року, називається так само «Іркутська область» і є правонаступником двох суб'єктів.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Таблица 14. Численность, удельный вес и половой состав украинского населения Иркутской области, 1897–2010 / Завьялов А. В. Социальная адаптация украинских иммигрантов : монография / А. В. Завьялов. – Иркутск : Изд-во ИГУ, 2017. – 179 с. Архів оригіналу за 25 серпня 2021. Процитовано 22 червня 2017. 
  2. Таблица 15. Расселение украинцев в муниципальных образованиях Иркутской области, 2010 г. / Завьялов А. В. Социальная адаптация украинских иммигрантов : монография / А. В. Завьялов. – Иркутск : Изд-во ИГУ, 2017. – 179 с. Архів оригіналу за 25 серпня 2021. Процитовано 22 червня 2017. 
  3. Таблица 16. Распределение украинского населения Иркутской области по возрасту и полу, 2010 г. / Завьялов А. В. Социальная адаптация украинских иммигрантов : монография / А. В. Завьялов. – Иркутск : Изд-во ИГУ, 2017. – 179 с. Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 22 червня 2017. 

Посилання[ред. | ред. код]


Flag of Krasnoyarsk Krai.svg Красноярський край Flag of Sakha.svg Республіка Саха
Flag of Zabaykalsky Krai.svg Забайкальський край
Flag of Krasnoyarsk Krai.svg Красноярський край Gray compass rose.svg Flag of Buryatia.svg Бурятія
Flag of Tuva.svg Тува Flag of Buryatia.svg Бурятія Flag of Buryatia.svg Бурятія
озеро Байкал