Експозиція (літературознавство)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Експози́ція — (лат. expositio - виклад, опис, пояснення)вихідна частина сюжету художнього твору, в якій стисло подається ситуація, що логічно випереджає зав'язку, хоча може в тексті передувати не тільки їй, а й подаватися після неї окремими деталями впродовж усього твору ( Затримана експозиція) або ж наприкінці ( Зворотна експозиція). Експозиція представляє час і місце події(дії), немовби експонує обставини, в яких діятимуть персонажі, дає необхідні пояснення щодо них чи намірів оповідача. Місце експозиції в тексті зумовлюється задумом автора, а її стислість чи розгорнутість залежить від жанру твору і стилю письменника. Пряма експозиція ("Микола Джеря" І.Нечуй -Левицького), затримана експозиція ("Сміх" М. Коцюбинського), зворотна експозиція ("Новина" В. Стефаника), по-різному збуджуючи уяву читача, підтримуючи його увагу, допомагає глибше зрозуміти характер, причини колізії і конфлікту, які рухають сюжет твору. Від прологу експозиція відрізняється більш органічним включенням в основну дію і розповідь автора. Початок твору та його експозиція відрізняються за функціями в розгортанні сюжету і розкритті (поясненні) конфлікту, оскільки на початку твору можуть подаватися й інші елементи сюжету (зав'язка чи розв'язка). Розрізняють 3 види експозиції:

  • пряма
  • затримана
  • зворотна

Пряма розташована на початку твору; затримана - може випереджати зав'язку, або подаватися після неї окремими деталями; зворотна наприкінці твору. Автор навмисно її ставить наприкінці.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Літературознавчий словник-довідник. — К.: Академія, 1997. — С. 695—696.
  • Літературознавчий словник-довідник.- К.: Академія, 2006.- С. 222- 223.

Посилання[ред. | ред. код]