Елізабет Веттлауфер
| Елізабет Веттлауфер | |
|---|---|
| Ім'я по народженню: | Elizabeth Tracy Mae Wettlaufer |
| Дата народження: | 10 червня 1967 (56 років) |
| Громадянство: | Канада |
| Робота: | зареєстрована медсестра |
| Період вчинення: | 2007 —2016 |
| Регіон вчинення: | Південно-Західне Онтаріо, Канада |
| Дата арешту: | 25 жовтня 2016 |
| Покарання: | Довічне позбавлення волі |
Елізабет Трейсі Мей «Бете» Веттлауфер[1] (уроджена Паркер; нар. 10 червня 1967)[2] — канадська серійна вбивця та колишня зареєстрована медсестра, яка зізналася у вбивстві восьми людей похилого віку та спробі вбивства ще шістьох на Південно-Заходому Онтаріо між 2007 та 2016 роками[3]. Її жертвами стали 14 осіб, тому її називають однією з найгірших серійних убивць в історії Канади[4].
Ранні роки[ред. | ред. код]
Елізабет Веттлауфер народилася та виросла у селищі Зорра, сільської громади поблизу Вудстоку, Онтаріо[4]. Виросла у родині вірних баптистів[5], після закінчення школи Гурон Парк у середині 1980-х вона здобула ступінь бакалавра консультанта з релігійної освіти у Лондонському баптистському біблійному коледжі. Потім Веттлауфер вивчала медсестринську справу у коледжі Конестога[6].
Кар'єра[ред. | ред. код]
У 2007 році Веттлауфер взяли на роботу у заклад довгострокового догляду у Вудстоку. Спочатку вона справляла враження турботливої та професійної колеги. Однак протягом усього перебування на посаді Веттлауфер боролася зі зловживанням психоактивними речовинами й алкоголізмом. Її звинуватили у появі на робочому місці у нетверезому стані, ба більше знайшли непритомною у підвалі закладу під час нічної зміни. Веттлауфер була відсторонена чотири рази за «помилки, пов'язані з ліками», а потім остаточно звільнена у березні 2014 року через «серйозний» інцидент, коли вона дала неправильні ліки пацієнту[7].
Після звільнення Веттлауфер було важко втриматися на роботі. Вона знайшла місце у Лондоні, але втратила цю його, бо потрапила у реабілітаційний центр для наркозалежних у Ніагарі. Вона влаштовувалася на різні тимчасові роботи в інших будинках догляду. Веттлауфер зізналася сусідці, що її звільнили з однієї з цих робіт за крадіжку ліків, а з іншої за те, що вона допустила помилку під час прийому ліків, яка ледь не призвела до смерті пацієнта[7]. Вона також писала вірші про своє бажання вбивати[8].
Вбивства та замахи[ред. | ред. код]
Працюючи у Вудстоку Веттлауфер почала вводити деяким пацієнтам інсулін. Іноді дози було недостатньо, щоб вбити пацієнта; її звинувачували у нападі при обтяжуючих обставинах або замаху на вбивство, у чому вона зізналася. Перші злочини Веттлауфер здійснила десь між 25 червня і 31 грудня 2007 року. Вона зізналася, що вводила сестрам Клотільді Адріано (87 років) й Альбіні Демедейрос (88) інсулін, але доза була несмертельною і вони померли за природних обставин[9].
Перший випадок смерті від високої дози інсуліну стався 11 серпня 2007 року, коли Веттлауфер вбила 84-річного Джеймса Сілкокса, ветерана Другої світової війни та батька шістьох дітей. До березня 2014 року Веттлауфер також убила таких пацієнтів:
- Моріс «Мо» Гранат (84)
- Гледіс Міллард (87)
- Гелен Метісон (95)
- Мері Зуравінські (96)
- Гелен Янг (90)
- Морін Пікерінг (79)
Веттлауфер також вчинила замах на Майкла Пріддла (63) та Вейна Геджеса (57). Після звільнення з медичного центру у 2014 році вона влаштувалась на неповний робочий день доглядати за пацієнтами вдома. У той період вона вбила 75-річного Арпада Горвата у Лондоні, Онтаріо, вчинила замах на Сандру Таулер (77) у будинку для людей похилого віку у Парижі, Онтаріо та Беверлі Бертрам (68) у приватній резиденції в Інгерсоллі, Онтаріо
Зізнання, арешт і засудження[ред. | ред. код]
16 вересня 2016 року Веттлауфер потрапила на стаціонарну програму реабілітації наркозалежних у Центр наркоманії та психічного здоров'я (CAMH), психіатричної лікарні у Торонто[5]. Там вона зізналася співробітникам у вбивстві та замаху на своїх пацієнтів. Центр повідомив Коледж медсестер Онтаріо (CNO) і поліцейську службу Торонто[6]. Веттлауфер в електронному листі коледжу висловила прохання позбавити її медичної ліцензії, оскільки «навмисно завдала шкоди пацієнтам, яких [їй] довірили доглядати, і зараз знаходиться під слідством за ці злочини»[5]. Веттлауфер зізнавалася у вбивстві пацієнтів своєму адвокату, який порадив їй тримати це в таємниці і не повідомляла поліції[10]. Її офіційно звинуватили у восьми вбивствах 25 жовтня. Після подальшого розслідування їй також висунули звинувачення у чотирьох замахах на життя та двох при обтяжуючих обставинах 13 січня 2017 року. Веттлауфер відмовилася від права на попереднє слухання та зізналася у всіх звинуваченнях у суді 1 червня. 26 червня її засудили до восьми одночасних довічних термінів ув'язнення без права умовно-дострокового звільнення протягом 25 років.
У зізнанні Веттлауфер зазначила, що «знала різницю між правильним і неправильним», але у неї були «сплески», які вона не могла контролювати. Вона сказала: «Бог, чи диявол, чи що завгодно, хотів, щоб я це зробила». Після одного вбивства вона відчула «приплив… А потім [почула свій власний] сміх, який насправді був схожим на реготання з пекельної ями». Веттлауфер розповіла поліції, що намагалася припинити злочинну діяльність і поговорила про це з друзями, колишнім партнером і пастором, але ніхто не сприйняв її серйозно[11]. Під час допиту вона описала «сміх» не як чутний сміх, а як відчуття у грудях (візуально за допомогою рук), тоді як відчуття, яке спонукало її до передозування та подальшого вбивства, виникало у ділянці живота. Веттлауфер ніколи не стверджувала, що отримувала задоволення від убивств, заявляючи, що потім почувалася жахливо.
Веттлауфер відправили до жіночої в'язниці у Кітченері, Онтаріо[12]. У березні 2018 року її перевели до невстановленого безпечного закладу у Монреалі для отримання медичної допомоги.
Реакція державних та контролюючих органів[ред. | ред. код]
Ясір Накві, генеральний прокурор Онтаріо, та Ерік Госкінс, міністр охорони здоров'я та довгострокового догляду провінції, спільно оголосили в день винесення вироку Веттлауфер, що уряд провінції доручить публічне розслідування справи[13]. У повідомленні не розкривались усі деталі, оскільки уряд ще не визначив масштаби чи особу, яка очолить розслідування, а Накві та Госкінс натомість сказали, що розслідування «отримає такі відповіді, щоб така трагедія більше не повторювалася»[14]. Наприкінці липня 2017 року члени опозиційних Прогресивно-консервативної та Нової демократичної партій розкритикували затримку з проведенням розслідування, оскільки з моменту оголошення не було досягнуто жодного прогресу, а Законодавчі збори пішли на літні канікули[15].
1 серпня 2017 року провінційний уряд офіційно започаткував громадське розслідування щодо безпеки мешканців будинків для довгострокового догляду[16]. Комісаром розслідування було призначено суддю Апеляційного суду Онтаріо Ейлін Гіллез[17]. Планувалось, що під час розслідування будуть проводитись допити сімей жертв і проводитись публічні консультації у громаді, оскільки досліджуватимуть обставини смертей жертв Веттлауфер і законодавчі та політичні прогалини, які дозволяли їй продовжувати працювати медсестрою[18]. Головний адвокат розслідування заявив, що «будь-хто, починаючи від Веттлауфера та закінчуючи прем'єр-міністром Кетлін Вінн», можуть бути викликані для свідчень перед розслідуванням на основі виявлених доказів[19].
Коледж медсестер Онтаріо[ред. | ред. код]
Дисциплінарна комісія коледжу, скликана 25 липня 2017 року, висунула Веттлауфер звинувачення у професійній неправомірній поведінці[20]. Попри офіційне звинувачення та добровільну відмову від ліцензії комісія вимагала офіційного слухання для заборони їй займатися професією[21]. Веттлауфер відмовилася брати участь у слуханні та була визнана винною на підставі судових документів справи, а також її попереднього зізнання[1]. Дисциплінарна комісія визнала її поведінку «ганебною та нечесною», і її реєстрацію медсестри було офіційно анульовано на невизначений термін, тим самим заборонивши їй займатися медсестринською справою в Онтаріо. Дисциплінарної комісії з п'яти осіб, яка розглядала справу Веттлауфер, сказав, що це була «найкричущіша та найганебніша поведінка, яку коли-небудь розглядала ця комісія»[22].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Wettlaufer's nursing registration revoked at discipline hearing. News & Announcements (англ.). College of Nurses of Ontario. 25 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 26 липня 2017.
- ↑ Baum, Kathryn Blaze; White, Patrick (25 жовтня 2016). Friends of former Ontario nurse charged with murder stunned by allegations. The Globe and Mail.
- ↑ Dubinski, Kate (1 червня 2017). Ex-nurse Elizabeth Wettlaufer felt 'red surge' before killing elderly patients. CBC News. Процитовано 1 червня 2017.
- ↑ а б Lancaster, John (7 жовтня 2017). Seeing Red: How did a mild-mannered nurse from small-town Ontario become one of Canada's worst serial killers?. CBC News.
- ↑ а б в Contenta, Sandro (12 червня 2017). Nurses college under fire over Wettlaufer case. Toronto Star. Процитовано 14 червня 2017.
- ↑ а б Gillis, Wendy; Siekierska, Alicja; Goffin, Peter (29 жовтня 2016). From caring nurse to accused serial killer: who is Elizabeth Wettlaufer?. Toronto Star. Процитовано 3 червня 2017.
- ↑ а б Siekierska, Alicja (23 березня 2017). Unsealed court documents say ex-nurse suspended over medication errors. Toronto Star. Процитовано 21 жовтня 2021.
- ↑ Goldenthal, Howard (27 червня 2017). View into minds of killers? Look at their writing, say professors. CBC News.
- ↑ Timeline of events in case of former Ontario nurse Elizabeth Wettlaufer. Global News. The Canadian Press. 1 червня 2017. Процитовано 1 червня 2017.
- ↑ McQuigge, Michelle (2 червня 2017). 'If you ever do this again, we'll turn you in', pastor told killer nurse. Toronto Star. The Canadian Press. Процитовано 14 червня 2017.
- ↑ Fraser, Laura (2 червня 2017). Here's what ex-nurse Elizabeth Wettlaufer confessed about killing 8 patients. CBC News (en-CA) . Процитовано 13 квітня 2018.
- ↑ Flanagan, Ryan (26 вересня 2017). Life in prison: Behind the barbed wire at Grand Valley Institution. CTV News. Процитовано 21 вересня 2018.
- ↑ Ontario to hold public inquiry into Elizabeth Wettlaufer nursing home murders. Global News (англ.). The Canadian Press. 27 червня 2017. Процитовано 26 липня 2017.
- ↑ Ferguson, Rob (26 червня 2017). Case of killer nurse Elizabeth Wettlaufer to be subject of public inquiry. Toronto Star. Процитовано 26 липня 2017.
- ↑ Bieman, Jennifer (21 липня 2017). Elizabeth Wettlaufer: Critics impatient for details of province's killer nurse inquiry. London Free Press (en-CA) . Процитовано 26 липня 2017.
- ↑ About the Inquiry. Public Inquiry into the Safety and Security of Residents in the Long-Term Care Homes System (англ.). Архів оригіналу за 8 серпня 2017. Процитовано 7 серпня 2017.
- ↑ Butler, Colin (1 серпня 2017). Ontario names Justice Eileen Gillese to lead Wettlaufer inquiry. CBC News (англ.). Процитовано 7 серпня 2017.
- ↑ Lupton, Andrew (3 серпня 2017). Wettlaufer probe will include interview with families, public consultations. CBC News (англ.). Процитовано 7 серпня 2017.
- ↑ Wettlaufer could testify at inquiry; public hearings to start in 2018. CTV News Kitchener (en-CA) . 4 серпня 2017. Процитовано 7 серпня 2017.
- ↑ McIntosh, Emma (22 липня 2017). Serial killer Elizabeth Wettlaufer faces College of Nurses disciplinary hearing July 25. Toronto Star. Процитовано 26 липня 2017.
- ↑ Bieman, Jennifer (24 липня 2017). Elizabeth Wettlaufer: Nurses' regulatory body will hold disciplinary hearing Tuesday for the local health-care serial killer. London Free Press (en-CA) . Процитовано 26 липня 2017.
- ↑ Serial killer found guilty of professional misconduct by nursing college. National Post. The Canadian Press. 25 липня 2017. Процитовано 26 липня 2017.
