Елін Рейс
 | ||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Елін Вілларес Рейс | |||||||||||||||||||||
| Народження | 15 квітня 1989 (35 років) | |||||||||||||||||||||
| Агуаї, Сан-Паулу, Бразилія | ||||||||||||||||||||||
| Зріст | 163 см | |||||||||||||||||||||
| Вага | 60 кг | |||||||||||||||||||||
| Громадянство |  Бразилія
| |||||||||||||||||||||
| Позиція | воротар | |||||||||||||||||||||
| Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||
| Поточний клуб |  «Гранаділья Тенеріфе»
| |||||||||||||||||||||
| Номер | 13 | |||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||
| 2000—2007 2008—2011 |
«Гуарані» «ЮКФ Найтс»
| |||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | ||||||||||||||||||||||
| Роки | Збірна | І (г) | ||||||||||||||||||||
| 2016—н.ч. | Бразилія
|
15 (-?) | ||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||
Елін Вілларес Рейс або просто Елін Рейс (порт.-браз. Aline Villares Reis / Aline Reis; нар. 15 квітня 1989, Агуаї, Сан-Паулу, Бразилія) — бразильська футболістка, воротар іспанського клубу «Гранаділья Тенеріфе» та національної збірної Бразилії. Алін ставала ключовим гравцем у кожній команді, до складу якої переходила. Вона відома своїм атлетизмом, швидкістю та спритністю, стрибучістю та високим технічним рівнем, вважається Хорхе Кампосом у жіночому футболі.
Клубна кар'єра[ред. | ред. код]
Ранні роки[ред. | ред. код]
Елін виросла в Кампінасі, Бразилія. Футболом розпочала займатися у Спортивному центрі Кареки, а в 2000 році успішно пройшла перегляд у «Гуарані», де спочатку грала за футзальну команду, а полтім і за молодіжний склад футбольної команди. Проте подальших перспектив у команді не побачила й швидко почала занепадати духом. Під час одного з матчів її помітив скаут зі США та запропонував спробувати свої сили за кордоном[2].
США[ред. | ред. код]
У 18-річному віці переїхала до Орландо, штат Флорида, щоб навчатися в Університеті Центральної Флориди й водночас виступати за його футбольну команду «ЮКФ Найтс» у National Soccer Coaches Association of America (NSCAA). Елін протягом чотирьох років виходила у стартовому складі в матчах футбольної команди Університеті Центральної Флориди (за винятко двох поєдинків) й отримала відзнаку Всецентрального регіону NSCAA та Всіх конференцій США за всі чотири сезони. Загалом зіграла 2 278 хвилин у складі університетської команди. У свій перший рік (2008) вона отримала Всеамериканську відзнаку NSCAA, ставши однією з трьох першокурсників країни, призначених до першої або другої команд, і першим гравцем UCF за попередні 13 років, який заслужив визнання All-America, пішовши слідами гравчині століття Мішель Екерс. Вона продовжила свою кар’єру, посідаючи друге місце в університетській історії за кількістю здійснених сейвів протягом кар’єри (347), четверте за результатами шотаутами (28) та шосте за середньою кількістю пропущених м'ячів (1,04), названа гравцем № 1 UCF в епоху C-США[3][4].
Аманда Кромвелл,яка була головним тренером UCF під час кар’єри Елін в коледжі, заявила, що вона «гравець мрії кожного тренера і товариш по команді кожного гравця».
Повернення на батьківщину та виступи в Європі[ред. | ред. код]
Після завершення кар’єри гравця на університетської ліги Елін професійно грала у Фінляндії за клуб першого дивізіону «Сейнайоен Мімміліга», а також працювала директором з футбольних операцій у своїй альма-матер, Університеті Центральної Флориди, одночасно здобуваючи ступінь магістра в галузі спорту та фізичних вправ. Наприкінці 2013 року Елін приєдналася до тренерського штабу жіночого футболу «УКЛА Брюїнс» на посаду тренера воротарів. У грудні 2015 року вона залишила Каліфорнійський університет, щоб грати за «Ферроварію» на батьківщині.
У 2017 році Елін протягом 5 місяців виступала у жіночій вищій лізі Угорщини, граючи за «Дьйор», але покинула клуб разом з іншими гравцями-збірниками через те, що їм не виплачували зарплату.
У 2018 році Елін підписала контракт з клубом вищого дивізіоні Іспанії «Гранаділья Тенеріфе», де вона зараз грала протягом 3 сезонів (2018/2019 - 2019/2020 - 2020/2021). Елін — збірниця, яка зіграла найбільшу кількість матчів у чемпіонаті Іспанії (84).
Кар'єра в збірній[ред. | ред. код]
Вперше Елін викликали до табору національної збірної Бразилії у липні 2009 року під час кар’єри в університеті. Незважаючи на те, що її офіційний дебют у національній збірній відбувся пізніше, під час кар'єри національної збірної Елін була учасником декількох тренувальних таборів та товариських матчів з Бразилією. У 2016 році, після визначного весняного сезону з «Ферроварією», Рейс знову завоював місце у списку національних збірних та отримала контракт на проживання у збірній Бразилії (Seleção Permanente), яка готувалася до Олімпійських ігор 2016 у Ріо. У списку були ще три воротарі, окрім Елін, але після періоду тренувань та підготовки до Олімпійських ігор вона виборола одне з двох місць для воротарів у фінальному списку з 18 гравчинь, які поїхали Олімпіаду. Рейс відсунула основного воротаря на чемпіонату світу 2015 року на запасне місце у воротах. Дебютувала у збірній під час літніх Олімпійських ігор 2016 року в Бразилії, зігравши всі 90 хвилин проти Південної Африки, на Арена да Амазонія в Манаусі в присутності 42 тисяч вболівальників. Матч завершився з рахунком 0:0. Проте основним воротарем на турнірі була Барбара.
З 2016 року Елін щорічно захищала ворота національної збірної Бразилії на всих великих футбольних турнірах. Разом з національною командою виграла Кубок Америки 2018 року, брала участь у чемпіонаті світу 2019 року та в Олімпіаді 2020 року в Токіо.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Olympedia — 2006.
- ↑ ‘Jogar futebol feminino é estar do lado das minorias’, diz goleira da seleção. observatorioracialfutebol.com.br. Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 29 червня 2019.
- ↑ Aline Reis. University of Central Florida. Архів оригіналу за 11 вересня 2016. Процитовано 13 серпня 2016.
- ↑ Aline Reis. NSCAA Senior Class Award. Архів оригіналу за 21 серпня 2016. Процитовано 13 серпня 2016.
Посилання[ред. | ред. код]
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Елін Рейс на сайті PlaymakerStats.com (англ.)
- Профіль гравчині [Архівовано 4 серпня 2021 у Wayback Machine.] на сайті soccerpunter.com
- Профіль гравчині [Архівовано 14 червня 2021 у Wayback Machine.] на сайті soccerdonna.de
- Профіль гравчині [Архівовано 14 червня 2021 у Wayback Machine.] на сайті worldfootball.net
- Профіль гравчині [Архівовано 4 серпня 2021 у Wayback Machine.] на сайті olympedia.org
- In Focus: Aline Reis [Архівовано 4 лютого 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль гравчині на Олімпіаді 2016 [Архівовано 4 серпня 2021 у Wayback Machine.]
- Профіль та біографія гравчині [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] на сайті UCF (англ.)
- Профіль та біографія [Архівовано 4 лютого 2017 у Wayback Machine.] на сайті UCLA (англ.)