Ендотоксини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ендотоксини — токсичні речовини хвороботворних бактерій, які утворюються внаслідок загибелі та руйнуванні клітин мікроорганізмів в організмі хазяїна.


Історія вивчення[ред.ред. код]

Токсичні властивості ліпополісахариду вперше виявив німецький лікар і мікробіолог Річард Фрідріх Йоганнес Пфайффер, у 1892 році до медичної термінології він ввів назву «ендотоксин» як означення термостабільного компоненту лізату грам-негативних бактерії. Але в подальшому стало ясним, що не тільки грам-негативні бактерії мають ендотоксини, ще для ряду збудників притаманна ендотоксичність.

Біологічні властивості[ред.ред. код]

На відміну від екзотоксинів, дію ендотоксинів на організм не відрізняє специфічність. Ендотоксини, отримані з різних видів мікроорганізмів при введенні в організм спричинюють більш-менш схожі клінічні прояви. Потрапивши до організму, ці токсини починають діяти відразу. У тварин після введення летальних доз ендотоксинів розвиваються слабкість, задишка, розлади кишечника (діарея), зниження температури тощо). Загибель тварин спостерігають через кілька годин. Сироватка крові тварин, яким вводили ендотоксини, не має високої антиендотоксичної активності та не повністю нейтралізує отруйні речовини ендотоксинів.

Хімічна структура[ред.ред. код]

За хімічною природою ендотоксини є складними глюцидо-ліпідо-поліпептидними комплексами (ліпополісахариди). На відміну від екзотоксинів вони термостабільні. Найбільш вивчені ендотоксини грамнегативних бактерій — збудників черевного тифу, шигельозу, холери.

Методи лабораторного отримання ендотоксинів[ред.ред. код]

У лабораторії ендотоксини отримують руйнуванням клітин бактерій різноманітними способами. Серед них розтирання висушених клітин у розчинах кухонної солі, заморожування та відтаювання суспензії бактерій, руйнування ультразвуком, обробка трихлороцтовою кислотою тощо.

Література[ред.ред. код]

  • В. Д. Тимаков. Микробиология. — М.: Медицина, 1973. С. 432.

Посилання[ред.ред. код]


T лімфоцит людини Це незавершена стаття з імунології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.