Енніо Тардіні (стадіон)
| Il Tardini | |
 | |
| Колишня назва | Stadio Municipale (1922—1923) |
|---|---|
| Розташування | Viale Partigiani d'Italia, 1 43123 Parma, Italy |
| Координати | 44°47′41″ пн. ш. 10°20′19″ сх. д. / 44.79472° пн. ш. 10.33861° сх. д.Координати: 44°47′41″ пн. ш. 10°20′19″ сх. д. / 44.79472° пн. ш. 10.33861° сх. д. |
| Розмір поля | 105 x 68 м |
| Поверхня | Газон |
| Будівництво | |
| Початок будівництва | 26 грудня 1922 |
| Відкрито | 16 вересня 1923 |
| Відремонтовано | 1990–1993 |
| Архітектор | Етторе Леоні |
| Енніо Тардіні (стадіон) у Вікісховищі | |
Стадіон Енніо Тардіні (італ. Stadio Ennio Tardini) — футбольний стадіон у Пармі, Італії, розташований неподалік від центру міста. Є домашньою ареною місцевого клубу «Парма» і вміщує 27906 глядачів.
Стадіон побудований в 1923 році і був названий на честь президента «Парми» Енніо Тардіні[it], який розпочав будівництво цієї арени, але помер до його завершення. Стадіон є дев'ятнадцятим за місткістю футбольним стадіоном в Італії і другим — у регіоні Емілія–Романья. Також є шостим найстаршим італійським футбольним стадіоном, який все ще використовують.
Масштабні роботи зі зміни вигляду стадіону почалися після того, як спонсором «Парми» став концерн «Пармалат». У 1990 році переобладнали центральну трибуну, в 1992 році відремонтували північні трибуни, в 1993 році побудували трибуни за південними воротами. Загалом місткість арени збільшили від 13 500 до 29 050 глядачів.
У 2006 році кількість місць зменшили до 27 906. Розширення стадіону дозволило зіграти на стадіоні кілька матчів збірної Італії, при цьому перші п'ять команда незмінно вигравала[1], програвши лише в шостому, 14 листопада 2012 року в товариській грі з Францією (1:2).
- ↑ Gare svolte in una città [Matches contested by city]. FIGC (Italian) . figc.it. Архів оригіналу за 2 вересня 2012. Процитовано 5 січня 2011.
- Офіційний сайт [Архівовано 2 лютого 2019 у Wayback Machine.] (італ.)
- Офіційний сайт «Парми» [Архівовано 17 вересня 2018 у Wayback Machine.]