Ефект Стюарта — Толмена
Ефект Стюарта — Толмена — явище в електродинаміці, зумовлене скінченною масою електронів у провідному металі або, загалом, скінченною масою носіїв заряду в електричному провіднику.
Названо на честь Дейла Стюарта[en] та Річарда Толмена, американських фізиків, які експериментували в 1910-х роках[1]. Схоже, цей епонім першим використав Лев Ландау[2].
У провідному тілі, що зазнає прискорення, інертність змушує електрони в тілі «відставати» від загального руху. За лінійного прискорення на кінці тіла накопичується від'ємний заряд; тоді як під час обертання від'ємний заряд накопичується на ободі. Накопичення зарядів можна виміряти гальванометром.
Цей ефект пропорційний масі носіїв заряду. У електролітних провідниках він значно помітніший, ніж у металах, оскільки йони в перших у 103−104 разів більші від маси електронів у других[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б R.C. Tolman; T.D. Stewart (1916). The electromotive force produced by the acceleration of metals. Physical Review. 8 (2): 97—116. Bibcode:1916PhRv....8...97T. doi:10.1103/PhysRev.8.97. PMC 1090978. PMID 16576140.
- ↑ L.D. Landau, E.M. Lifshitz, L.P. Pitaevskii[ru] (1984). Electrodynamics of Continuous Media. Course of Theoretical Physics. Т. 8 (вид. 2nd). Butterworth-Heinemann. ISBN 0-7506-2634-8.
Посилання[ред. | ред. код]
- R.C. Tolman, T.D. Stewart: The electromotive force produced by the acceleration of metals. The original article of Physical Review from 1916.