Жапаков Науруз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жапаков Науруз
Народився 16 травня 1914(1914-05-16)
аул, тепер Тахтакупирського району, Каракалпакстан, Узбекистан
Помер 13 березня 1975(1975-03-13) (60 років)
Національність каракалпак
Діяльність поет
Alma mater вища партійна школа
Партія КПРС
Нагороди
орден Леніна орден Червоної Зірки орден «Знак Пошани»

Науруз Жапаков (16 травня 1914(19140516), аул, тепер Тахтакупирського району, Каракалпакстан, Узбекистан — 13 березня 1975, тепер Узбекистан) — радянський каракалпацький діяч, голова Ради міністрів Кара-Калпацької АРСР, голова Президії Верховної ради Кара-Калпацької АРСР. Депутат Верховної ради Узбецької РСР. Депутат Верховної Ради СРСР 3-го і 5-го скликань. Кандидат філологічних наук.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в бідній родині наймита. Батько помер у 1924 році.

З 1924 по 1930 рік працював пастухом, одночасно навчався в середній школі. У 1928 році вступив до комсомолу.

У 1930—1931 роках — вчитель початкової школи селища Кегейлі Кара-Калпацької АРСР.

У 1931—1939 роках — відповідальний секретар, відповідальний редактор в каракалпацьких комсомольських газетах. У 1937 році закінчив короткотермінові курси працівників комсомольської преси в Москві.

У 1939—1941 роках — відповідальний секретар журналу «Література і мистецтво Кара-Калпакії». З 1939 року — член Спілки письменників Кара-Калпацької АРСР.

У 1941—1942 роках — завідувач економічного відділу газети «Кзил Каракалпакстан».

Член ВКП(б) з квітня 1942 року.

У 1942—1943 роках — 1-й секретар Кара-Калпацького обласного комітету ЛКСМ Узбекистану.

У 1943 — жовтні 1946 року — секретар Кара-Калпацького обласного комітету КП(б) Узбекистану із пропаганди та агітації.

У жовтні 1946 — 1952 року — голова Ради міністрів Кара-Калпацької АРСР.

У 1952—1955 роках — слухач Вищої партійної школи при ЦК КПРС.

У 1955—1956 роках — голова Президії Верховної ради Кара-Калпацької АРСР.

У січні 1956 — 31 березня 1959 року — голова Ради міністрів Кара-Калпацької АРСР.

З 1959 року навчався в аспірантурі Академії наук Узбецької РСР, займався письменницькою діяльністю.

Автор семи збірок віршів, виданих каракалпацькою, узбецькою та російською мовами. Перша поетична збірка «Сонце» вийшла 1940 року. Основні вірші представлені у збірках «Великому російському народу» (Нукус, 1954) і «На берегах Аму» (Ленінград, 1960). У співавторстві з кінодраматургом М. Мелкумовим написано сценарій художнього фільму «Рибалки Арала».

Також займався літературознавством. За дослідження на тему «Життєвий шлях і творчість Аяпбергена Мусаєва» йому присвоєно вчений ступінь кандидата філологічних наук.

Помер 13 березня 1975 року.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]