Ара жовтощокий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Жовтощокий ара)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ара жовтощокий

Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Папугоподібні (Psittaciformes)
Родина: Папугові (Psittacidae)
Підродина: Папужні (Psittacinae)
Рід: Жовтощокий ара (Orthopsittaca )
Вид: Ара жовтощокий
Orthopsittaca manilata
(Boddaert, 1783)
Синоніми
Ara manilata
Посилання
Вікісховище: Category:Orthopsittaca manilata
Віківиди: Orthopsittaca manilata
EOL: 311747
ITIS: 177666
МСОП: 22685585
NCBI: 178890

Ара жовтощокий[1] (Orthopsittaca manilata) — папуга, єдиний представник роду жовтощокий ара Orthopsittaca. Зустрічається в Бразилії, Колумбії, Венесуелі, Гаяні, Суринамі, Тринідаді, Андах, Болівії, Перу. Раніше відносили до роду Ара.

Зовнішній вигляд[ред. | ред. код]

Самець і самка жовтощокого ара забарвлені однаково. Дзьоб маленький, чорного кольору. У молодих птахів він блідо-чорний Щоки голі, жовтувато-білі. Райдужна оболонка очей коричнева. Лапи темно-сірі. Два пальці оберенні вперед, два — назад. Хвіст довгий, звужується до кінця.

Основне оперення темно-зелене. Лоб, махові пера сині. Шия зелена. Груди синювато-зелені, на кінці пір'я жовтувато-зелене обрамлення. На череві червоно-коричнева пляма. Хвіст зверху оливково-зелений, знизу жовто-зелений.

Довжина тіла дорослого птаха сягає до 46—50 см. Вага в середньому 250–370 г.

Тривалість життя: до 40—60 років.

Поширення[ред. | ред. код]

Ці папуги населяють вологий тропічний ліс, заболочені території з пальмовими насадженнями (Mauritia flexuosa), гірські райони, окультурений ландшафт, біля води, до 500 м над рівнем моря. Не мігрує.

Живлення[ред. | ред. код]

У раціон папуги входять плоди маврикійської пальми (Mauritia flexuosa), зерно, горіхи.

Звички[ред. | ред. код]

Даний вид папуг активний у світлий час доби. Він дуже обережний. Під час небезпеки завмирає серед листя. Живе, спить і годується на пальмах Mauritia flexuosa. Ночує папуга групами до 5—10 особин, в залежності від внутрішнього діаметра дупла. Вранці (7—10 год ранку) птах летить на годівлю, повертається до місць ночівлі о 15—17 год.

Ара жовтощокі видають пронизливі гучні крики. Коли папуга їсть він видає муркочучі звуки.

Поза сезоном розмноження папуги тримаються невеликими зграями до декількох сотень особин.

Розмноження[ред. | ред. код]

Пара у жовтощоких ара утворюється на все життя. Сезон розмноження затягнуть (до 6 місяців). Гніздо краснобрюхой ара влаштовує в дуплах мертвих пальм, що ростуть у воді, далеко від інших гнізд. Біля дерева з гніздом завжди знаходяться три птахи: одна в дуплі сидить на яйцях, два на дереві. Досі не відомо, до якої статі належить третій ара.

У Венесуелі сезон розмноження починається в травні, в Гаяні в лютому, в Тринідаді і Бразилії — у вересні.

Статеве дозрівання: у віці 3—4 роки.

Інкубація: триває 22—26 дня.

Потомство: У кладці звичайно 2—4 білих яйця (розмір 42,5 х 26,8 мм). Пташенята оперяются у віці 11 тижнів.

Охорона: даний занесений до конвенції CITES, Додаток II.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.