Гаяна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Кооперативна Республіка Гаяна
Co-operative Republic of Guyana

Прапор Герб
Девіз: One people, one nation, one destiny
Один народ, одна нація, одна доля
Гімн: "Dear Land of Guyana, of Rivers and Plains"
Розташування Гаяни
Столиця
(та найбільше місто)
Джорджтаун
6°49′ пн. ш. 58°09′ сх. д. / 6.817° пн. ш. 58.150° сх. д. / 6.817; 58.150
Офіційні мови англійська мова
Державний устрій Парламентсько-президентська республіка
 - Президент Доналд Рамотар
Незалежність  
 - від Великої Британії 26 травня 1966 
 - Республіка 23 лютого 1970 
Площа
 - Загалом 214 969 км² (84)
 - Води (%) 8,4
Населення
 - оцінка 2005 р. 751 000 (162)
 - перепис 2002 р. 751 223
 - Густота 3 5/км² (217)
ВВП (ПКС) 2005 р., оцінка
 - Повний $3,489 мільярдів (157)
 - На душу населення $4,612 (106)
ІРЛП  (2003) Green Arrow Up.svg 0,720 (medium) (107)
Валюта Гаянський долар (GYD)
Часовий пояс  (UTC-4)
Домен інтернету .gy
Телефонний код +592

Гая́на[1][2][3], Гайа́на[4][5][6][7][8][9][10][11], Ґайа́на[12][13], Ґая́на[14] (англ. Guyana [ɡaɪˈænə]), Кооперати́вна Респу́бліка Гая́на (англ. Co-operative Republic of Guyana) — держава в Південній Америці, омивається на півночі Атлантичним океаном, межує на сході із Суринамом, півдні та південному-сході з Бразилією, північному-заході з Венесуелою. Площа країни 214 969 км². Столиця і найбільше місто — Джорджтаун. Офіційна мова — англійська. На південноамериканському материку Гаяна — єдина англомовна країна і єдиний член британської Співдружності націй.

Історія[ред.ред. код]

До приходу європейців територія сучасної Гаяни була заселена індіанськими народами Араваками і Карибами. В 1498 році під час своєї третьої подорожі до Америки країну відвідав Христофор Колумб. Проте іспанські і португальські колонізатори не зацікавилися болотистим побережжям країни і пріоритет в колонізації країни незабаром перехопили Нідерланди, що заснували тут три колонії: Ессекібо (1616), Бербіс (1627) і Демерара (1752). Голландці розпочали заснування плантацій з вирощення цукрової тростини, тютюну, кави, бавовни. З середини 17 століття для роботи на плантаціях почали ввозити рабів з Африки.

Наприкінці XVII-поч. XIX століття контроль над сучасною Гайаною перейняли британці. 1814 року Нідерланди формально передали контроль над всіма трьома колоніями Великій Британії. 1832 року було утворено єдину колонію під назвою Британська Гвіана. Після скасування рабства у 1834 році багато колишніх рабів почали покидати плантації, викуповувати невеликі клаптики землі та створювати свої поселення. Для вирішення проблеми нестачі робочої сили з Індії та, в меншій мірі, Португалії, Німеччини та інших країн почали наймати робітників за контрактом.

1966 після 150 років колоніального правління здобула незалежність і затвердила назву Гаяна, що на одній з індіанських мов означає «земля вод». Гайана стала республікою в складі Британської Співдружності 1970 року.

Природа[ред.ред. код]

Карта Гаяни
Супутникове фото Гаяни 2004.
Докладніше: Географія Гайани

Вздовж Атлантичного узбережжя країни тягнеться акумулятивна рівнина шириною від 30 до 60 км, складена морськими і алювіальними осадами. Це найбільш освоєна частина країни, де зосереджено понад 90 % населення. В центральній частині та на півдні — Гвіанське нагір'я, складене кристалічними породами — переважно гранітами і гнейсами, які були сильно вивітрені.

Загалом поверхня горбиста, місцями ускладнена останцями і острівними горами. На заході країни поверхня кристалічних порід перекрита могутньою товщею пісковиків, що складає плато з крутими обривистими краями. Найвища точка країни — гора Рорайма (2875 м). Південніше розташована велика тектонічна западина, яка перетинає із заходу на схід всю територію Гайани. На крайньому півдні країни розташовані невисокі цокольні гори Кануку, Камоа і Серра-Акараї.

Гайана — країна повноводних рік і лісів (близько 85 % території). Ріки — Ессекібо, Демерара, Бербіс і Корантейн. Бербіс судноплавна на 160 км, Демерара і Корантейн — на 95 км, а Ессекібо — на 65 км. Великі водоспади, в тому числі Каєтур (226 м).

Клімат субекваторіальний, прибережної смуги Гайани — екваторіальний. Круглий рік дують північно-східні пасати з боку Атлантичного океану. У внутрішніх областях країни переважає жаркіша погода зі значними коливаннями температур.

Територія Гайани відзначається надзвичайним біорізноманіттям. Значна частина екосистем країни є майже непорушними і характеризуються надзвичайно високим рівнем ендемічності. В країні відомо близько шести з половиною видів вищих рослин, майже 200 видів ссавців, зокрема лінивці, мурахоїди, броненосці, тапіри. Також тут зустрічаються біля 240 видів птахів, 136 видів плазунів, біля 100 видів земноводних і біля 150 видів риб[15].

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Регіони Гайани

Гайана поділяється на 10 регіонів:[16][17]

No Регіон Площа km² Населення Населення
на km²
1 Баріма-Вайні 20,339 24,275 1.2
2 Померун-Супенаам 6,195 49,253 8.0
3 Острови Есекібо-Західна Демерара 2,232 103,061 46.2
4 Демерара-Махайка 1,843 310,320 168.4
5 Махайка-Бербіс 3,755 52,428 14.0
6 Східний Бербіс-Корентайн 36,234 123,695 3.4
7 Куюні-Мазаруні 47,213 17,597 0.3
8 Потаро-Сипаруні 20,051 10,095 0.5
9 Верхнє Такуту-Верхня Есекібо 57,750 19,387 1.3
10 Верхня Демерара-Бербіс 19,387 41,112 2.1
Гайана 214,999 751,223 3.49

Населення[ред.ред. код]

Статево-вікова піраміда населення Гайани
Етнічний склад населення за переписом 2002 року

Згідно з переписом населення 2002 року чисельність населення Гайани була рівною 751 223 жителів, згідно з оцінкою на 2011 приріст населення становить −0,44 %[18]. Таке суттєве зменшення пояснюється в першу чергу високим рівнем еміграції з країни. Загальний рівень зовнішньої міграції для країни рівний −14,32 на тисячу населення і це один із найнижчих показників у всьому світі. Натомість природний приріст є додатнім. Народжуваність в країні рівна 17,12 народжених на 1000 жителів, смертність — 7,2 смертей на тисячу жителів (всі дані на 2011 рік).

Середня тривалість життя в Гаяні — 67,08 років. Для чоловіків цей показник становить 63,27 років, для жінок — 71,07 років. Найбільшою етнічною групою населення Гайани є індо-гаянці — нащадки робітників із Індії, що вперше прибули до країни в середині 19 століття. Згідно з переписом 2002 року їх частка в населення країни рівна 43,5 %. Більшість індійців, що переїжджали до Гайани були вихідцями зі штатів Уттар-Прадеш і Біхар, трохи меншу кількість становили таміли. Кількість і процент населення індійського походження зменшується. Так за переписом 1980 року індо-гаянці нараховували 234 094 особи або 51,93 % населення, а у 1991 році ця громада нараховувала 351 939 жителів або 48,63 % населення.

Другою найбільшою групою населення Гайани є афро-гаянці. Їх частка в населенні країни рівна 30,2 %. Ця група населення живе переважно в містах, зокрема гаянці африканського походження утворюють більше половини населення столиці країни. За переписом 2002 року майже 57 % афро-гаянців жили у регіоні Демерара-Магайка, до складу якого входить Джорджтаун і близькі території[19].

16,7 % населення є нащадками кількох народів і рас. Представники корінних індіанських народів утворюють 9,1 % населення причому в останні роки це число зростає. Так кількість корінного населення зросло на 22 тисячі між переписами населення 1991 і 2002 року, що рівно зростанню майже на 50 %. Індіанське населення Гайани належить до 9 народів — араваки, кариби, акавайо, арекуна, патамона, макуші, варано, вапішана і ваі ваі. Корінне населення становить більшість у всіх чотирьох регіонах західної Гайани.

Меншими групами населення Гайани є португальці (1500 жителів) і китайці (1400 жителів).

Найпоширенішою релігією Гайани є християнство. Християнами є близько 57 % населення з яких 16,9 % п'ятидесятники, 8,1 % — католики, 6,9 % — прихожани англіканської церкви. Індуїзм сповідують 28,4 % населення. 7,2 % жителів країни — мусульмани.

Економіка[ред.ред. код]

Дорога між містами Лінден і Мабура
Докладніше: Економіка Гайани

Гайана — аграрно-промислова країна. Основа економіки — сільське господарство і видобуток бокситів. Крім гірничої виділяється цукрова промисловість. Внутрішній транспорт головним чином автомобільний. Загальна довжина автомобільних доріг — 3 995 км. Важливим є і морський транспорт.

ВВП — $ 5 069 млн. Темп зростання ВВП у 2010 році — 2,5 %. ВВП на душу населення — $ 6 800. Прямі закордонні інвестиції — $ 42 млн. Імпорт — $ 739 млн (г.ч. США — 28,2 %; Тринідад і Тобаго — 19 %; Нідерланди — 12,9 %; Велика Британія — 8,3 % — все на 1997). Експорт — $ 659 млн (г.ч. Канада — 24,2 %; Велика Британія — 20,8 %; США — 20,3 %; Нідерланди — 9,2 %). У 1990-х роках основні статті експорту — боксити, глинозем (на суму 40 млн дол. в 1996), золото (120 млн дол.), цукор-сирець (163,5 млн дол. в 1995), рис (93,7 млн дол.), деревина цінних порід і фанера (32 млн дол. в 1995), креветки, ром; імпорту — машини, обладнання, транспортні кошти, будівельні матеріали, продовольство, промислові товари.

Програма економічної допомоги, що включає рекомендації МВФ і значну іноземну фінансову підтримку, дозволила Гаяні стримати інфляцію і частково вирішити проблему платежів по зовнішніх боргах.

Див. також: Корисні копалини Гайани, Історія освоєння мінеральних ресурсів Гайани, Гірнича промисловість Гайани.

Політика[ред.ред. код]

Парламент Гайани.

З 1970 року — Гайана є республікою. Чинну конституцію країни було прийнято 6 жовтня 1980 року. Главою держави є президент, якого обирають раз на 5 років, як лідера списку партії переможця на парламентських виборах без обмеження щодо кількості термінів перебування на посаді. Чинний президент Доналд Рамотар перебуває на посаді з 3 грудня 2011 року. Уряд Гайани призначається президентом і є підзвітний парламенту.

Законодавчу владу здійснює парламент, що обирається на загальних зборах на п'ятирічний термін. Парламент Гайани однопалатний, кількість депутатів парламенту — 65.

Дві найбільші політичні партії Гайани мають чітко виражений етнічний характер. Народна Прогресивна партія, що перебуває при владі з 1992 року користується в основному підтримкою індійського населення, а Народний Національний Конгрес, що домінував у політиці країни від проголошення незалежності і до 1992 року є партією афро-гаянців.

Культура[ред.ред. код]

Культура Гайани є відображенням етнічної різноманітності країни. Загалом у культурному плані країна є значно ближчою до англомовних острівних держав Карибського моря, особливо Тринідаду і Тобаго, ніж до держав Південної Америки. Спільна англійська мова сприяє зокрема тісному зв'язку Гаянської літератури з літературою карибських країн. Серед найвідоміших Гаянських письменників — Едвард Брайсвейт, Вілсон Гарріс, Ян Кер'ю та ін.

Музика Гайани зазнала значного впливу карибської музики, зокрема дуже популярними музичним стилями є калліпсо, реггі, сока і близький до каліпсо гаянський музичний стиль шанто. Серед індійського населення країни популярністю користується музика фільмів Болівуду. Гайана разом із Суринамом і Тринідадом також є місцем зародження особливих музичних стилів Чатні і Байтак Гана, що поєднують традиційну індійську і карибську музику.

Спорт[ред.ред. код]

Providence Stadium

Найпопулярнішим видом спорту у Гаяні є крикет. Спортсмени Гайани беруть участь у міжнародних змаганнях з крикету у складі команди Вест-Індії, а також на регіональних змаганнях у складі команди Гайани, суперниками якої є команди інших вест-індійських держав. З Гайани походять багато з найвизначніших вест-індійських крикетистів зокрема Клайв Ллойд, Алвін Каллічаран, Роган Кангаї, Шівнарін Чандерпул та ін. У 2007 році Гайана разом з іншими вест-індійськими країнами приймала кубок світу з крикету. Побудований для цього турніру стадіон Providence Stadium є одним із місць проведення міжнародних змагань командою Вест-Індії.

Іншими популярними видами спорту є футбол, нетбол, баскетбол, регбі, бокс та ін. Спортсмени Гайани брали участь у 14 Літніх Олімпійських іграх. Єдиним гаянським спортсменом, що завоював олімпійську медаль став боксер Майкл Ентоні, що виборов бронзу у ваговій категорії до 54 кілограмів на московській олімпіаді 1980 року.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Перелік іноземних країн та режим в'їзду до них для громадян України — МЗС України.
  2. Словники України, версія 4.1 [Електронний ресурс]: словозміна, транскрипція, фразеологія, синонімія, антонімія / В. А. Широков, та ін. — К. : Довіра, Український мовно-інформаційний фонд, 2001—2010. — 1 електрон. опт. диск (CD-ROM). — Альтернативна назва: Інтегрована лексикографічна система «Словники України», версія 4.1.
  3. Український орфографічний словник / Серія «Словники України». Ухвалено вченою радою Українського мовно-інформаційного фонду НАН України. Уклали: В. Чумак та ін. За ред. В. Скляренка. — К., 2009. — С. 177.
  4. Кооперативна Республіка Гайана — офіційна назва країни в українському законодавстві: укази Президента України № 608/2010, 93/2009, 514/2006, 344/2006, закон Верховної Ради № 2915-IV, постанова Кабміну від 12.07.2005 № 566.
  5. Орфографічний словник сучасної української мови: 70000 слів / уклад. О. Мазур. — Д., 2009. — С. 99.
  6. Кооперативна Республіка Гайана — посольство України в Бразилії.
  7. Гайана // Українська дипломатична енциклопедія / КНУ імені Т. Шевченка; Інститут міжнародних відносин. — К. : Знання України, 2004. — Т. 1. — С. 716.
  8. Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики: 253000 слів / уклад. В. Т. Бусел та ін. — К. : Перун, 2008. — С. 886.
  9. Український орфографічний словник / Серія «Словники України». Ухвалено вченими радами Інституту мовознавства та Українського мовно-інформаціного фонду НАН України. Уклали: М. Пещак, В. Русанівський, В. Чумак, І. Шевченко, Л. Шевченко, Г. Ярун. За ред. Л. Полюги, вид. 3-є, К., 2002. — С. 155.
  10. Кобернік С. Т., Коваленко Р. Р. Географія. Довідник для абітурієнтів та школярів / Вид. 4-е. Схвалено МОН. — К. : Літера, 2011. — С. 564—565.
  11. Жайворонок В. В. Велика чи мала літера. Словник. — К. : Наукова думка, 2004. — 202 с. ISBN 966-00-0179-7
  12. Атлас світу. — К. : ДНВП Картографія, 1999. — С. 132.
  13. Довгань Г. Д. Економічна і соціальна географія світу. 10 клас: Наочний довідник. — К.; Х.: Веста, 2007. — С. 7, 37, 121, 130 (карта), 131.
  14. УСЕ Універсальний словник-енциклопедія. — 4-е видання. — К.: Видавництво «Тека», 2006.
  15. http://earthtrends.wri.org/pdf_library/country_profiles/bio_cou_328.pdf Biodiversity and Protected Areas-- Guyana
  16. Bureau of Statistics — Guyana, CHAPTER III: POPULATION REDISTRIBUTION AND INTERNAL MIGRATION, Table 3.4: Population Density, Guyana: 1980—2002
  17. Guyana — Government Information Agency, National Profile
  18. https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/gy.html The World Factbook
  19. Government of Guyana, Statistics, Population_Composition (PDF). Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2011-05-03. 

Інтернет-інформація[ред.ред. код]


Гайана Це незавершена стаття з географії Гаяни.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Атлантичний океан
Венесуела Венесуела Gray compass rose.svg Суринам Суринам
Бразилія Бразилія Бразилія Бразилія