Забіла Степан Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Забіла Степан Петрович
Народився
Борзна, Україна
Помер 1694
Рід Забіли
Батько Петро Михайлович Забіла
Герб роду Забіл

Забіла Степан Петрович (? — 1694) — український державний та військовий діяч доби Гетьманщини. Генеральний хорунжий в уряді Гетьмана України Івана Самойловича. Один із претендентів на гетьманську булаву на Коломацькій Раді 1687.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з впливової родини козацьких старшин Забіл. Народився у м. Борзна. Син Генерального судді (1663—1669), згодом Генерального обозного (1669—1685) Петра Забіли, та Параски Станіславівні Трощинської.

Замолоду брав участь у політичних подіях та військових походах тогочасної України. У просуванні щаблями влади допогав вплив батька Забіли. З 1674 до 1678 року Степан очолював Борзнянську сотню Ніжинського полку. На цій посаді користувався довірою гетьмана Івана Самойловича. Так, у 1672 році очолював посольство від гетьмана до Москви стосовно підтримки планів об'єднання під владою Самойловича України по обох берегах Дніпра.

У 1678 році Степан Забіла обирається Генеральним Хорунжим. Цього ж року бере активну участь у обороні Чигирина від союзних армій Туреччини та Криму. У 1687—1694 роках був Ніжинським полковником. Брав участь у Кримських походах 1687 й 1689 років. У 1687 році був одним з організаторів змови проти гетьмана Івана Самойловича. Забіла був одним з головних претендентів на гетьманську булаву разом із Іваном Мазепою. Втім Мазепа зумів домовитися із Забілою, який зрештою відмовився від своїх планів стати гетьманом.

Родина[ред. | ред. код]

Дітьми Степана Петровича Забіли були: Василь, Степан, Семен, Ганна та Анастасія. Ганна Забіла вийшла заміж за Василя Танського, переяславського полковника.

Джерела[ред. | ред. код]