Загородников Володимир Григорович
Загородников Володимир Григорович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження |
27 вересня 1896[1][2] Курськ, Російська імперія[1] | |||
Смерть | 9 листопада 1984[1] (88 років) | |||
Грац, Австрія[1] | ||||
Навчання | Академія Ґранд-Шом'єр і Академія Жуліана | |||
Діяльність | художник, іконописець | |||
Роки творчості | 1919[3] — 1984[3]–1984[3] | |||
У шлюбі з | Isidora Constantinovici-Heind | |||
|
Володимир Григорович Загородников (нім. Wladimir Zagorodnikow, 27 вересня 1896, Курськ — 09 листопада 1984, Ґрац) — буковинський та австрійський живописець. Працював у галузі іконопису, автор монументальних розписів у храмах Австрії, портретів та краєвидів.
Біографія[ред. | ред. код]
Навчався у Гранд-Шомьєр, Академії Жюліана (Париж). Учасник виставок в Чернівцях (1919-1930-ті), Граці (1963, 1965; Австрія), Берліні (1959), Бремені (1960) (Німеччина). Персональні виставки: 1938 — Чернівці; 1966, 1976 — Грац; 1970 — Кельн. Член мистецьких товариств «Societaţii artistilor şi amicii artelor plastice din Bucovina» («Товариство любителів пластичних мистецтв Буковини») (Чернівці), «Синдикату красних мистецтв» (Бухарест), об'єднання митців Штирії. Мешкав у Чернівцях (з 1908) та Граці (з 1941). Викладач університету у м. Грац. Чоловік Ісидори Константинович-Хайн (від 1938).
Відзнаки[ред. | ред. код]
- срібна медаль міста Грац (1959)
- почесна золота відзнака міста Грац (1976)
- австрійський почесний хрест з науки та мистецтва (1977).
Твори[ред. | ред. код]
- вівтарна композиція у капелі педагогічної Академії Грац-Еггенберга (1968, у співпраці з К.Ціслером),
- ікона «Воскресіння» (1977),
- ікона «Святий Георгій».
Джерела[ред. | ред. код]
- Міщенко І. Володимир Загородников: невідомі сторінки українського мистецтва ХХ століття // Мистецькі обрії. — К., 2012. — С. 127—131.
- Wladimir Zagorodnikow. Arbeiten 1950—1976: Neue Galerie am Landesmuseum Joanneum, 6. bis 30. Mai 1976. — Graz, 1976.
- Pollerus H. Der Maler Wladimir Zagorodnikow. 1896 — Kursk — Czernowitz — Graz — 1984. Von der Ikone zum Graffito. — Graz: Leykam, 2006. — 294 S.
- Schneider M. Auf neuen Wegen zur Ikone: Zum Werk von W. Zagorodnikow und A. Jawlensky. — Patristisches Zentrum Koinonia-Oriens, 2003. — 133 S.
- Nyssen N. Wladimir Zagorodnikow — Der Maler der Ahnung der heiligen Engel // Drei Säulen tragen die Kuppel. Jerusalem-Rom-Byzanz. — Köln, 1989. — S. 419—426.
- Zisler K. Feststehen und befreien. Identität durch Integration. Der heilige Georg im Werk Wladimir Zagorodnikow // Fleckenstein, Herion H. Lernprozesse im Glauben. — Gießen, 1991. — S. 255—261.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г різні автори Енциклопедія сучасної України — Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — ISBN 966-02-2075-8
- ↑ RKDartists
- ↑ а б в RKDartists
Посилання[ред. | ред. код]
- Стаття у Енциклопедії Сучасної України [Архівовано 12 серпня 2020 у Wayback Machine.]
|
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |