Загородников Володимир Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Загородников Володимир Григорович
Народження 27 вересня 1896(1896-09-27)[1][2]
Курськ, Російська імперія[1]
Смерть 9 листопада 1984(1984-11-09)[1] (88 років)
  Грац, Австрія[1]
Навчання Академія Ґранд-Шом'єр і Академія Жуліана
Діяльність художник, іконописець
Роки творчості 1919[3]1984[3]1984[3]
У шлюбі з Isidora Constantinovici-Heind

Володимир Григорович Загородников (нім. Wladimir Zagorodnikow, 27 вересня 1896, Курськ — 09 листопада 1984, Ґрац) — буковинський та австрійський живописець. Працював у галузі іконопису, автор монументальних розписів у храмах Австрії, портретів та краєвидів.

Біографія[ред. | ред. код]

Навчався у Гранд-Шомьєр, Академії Жюліана (Париж). Учасник виставок в Чернівцях (1919-1930-ті), Граці (1963, 1965; Австрія), Берліні (1959), Бремені (1960) (Німеччина). Персональні виставки: 1938 — Чернівці; 1966, 1976 — Грац; 1970 — Кельн. Член мистецьких товариств «Societaţii artistilor şi amicii artelor plastice din Bucovina» («Товариство любителів пластичних мистецтв Буковини») (Чернівці), «Синдикату красних мистецтв» (Бухарест), об'єднання митців Штирії. Мешкав у Чернівцях (з 1908) та Граці (з 1941). Викладач університету у м. Грац. Чоловік Ісидори Константинович-Хайн (від 1938).

Відзнаки[ред. | ред. код]

  • срібна медаль міста Грац (1959)
  • почесна золота відзнака міста Грац (1976)
  • австрійський почесний хрест з науки та мистецтва (1977).

Твори[ред. | ред. код]

  • вівтарна композиція у капелі педагогічної Академії Грац-Еггенберга (1968, у співпраці з К.Ціслером),
  • ікона «Воскресіння» (1977),
  • ікона «Святий Георгій».

Джерела[ред. | ред. код]

  • Міщенко І. Володимир Загородников: невідомі сторінки українського мистецтва ХХ століття // Мистецькі обрії. — К., 2012. — С. 127—131.
  • Wladimir Zagorodnikow. Arbeiten 1950—1976: Neue Galerie am Landesmuseum Joanneum, 6. bis 30. Mai 1976. — Graz, 1976.
  • Pollerus H. Der Maler Wladimir Zagorodnikow. 1896 — Kursk — Czernowitz — Graz — 1984. Von der Ikone zum Graffito. — Graz: Leykam, 2006. — 294 S.
  • Schneider M. Auf neuen Wegen zur Ikone: Zum Werk von W. Zagorodnikow und A. Jawlensky. — Patristisches Zentrum Koinonia-Oriens, 2003. — 133 S.
  • Nyssen N. Wladimir Zagorodnikow — Der Maler der Ahnung der heiligen Engel // Drei Säulen tragen die Kuppel. Jerusalem-Rom-Byzanz. — Köln, 1989. — S. 419—426.
  • Zisler K. Feststehen und befreien. Identität durch Integration. Der heilige Georg im Werk Wladimir Zagorodnikow // Fleckenstein, Herion H. Lernprozesse im Glauben. — Gießen, 1991. — S. 255—261.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]