Засланець № 011

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Засланець № 011
Жанрбіографія
драма
РежисерЛаерт Вагаршян
СценаристВадим Меліксетян
У головних
ролях
Володимир Кочарян
Олег Анофрієв
ОператорЛевон Атоянц
КомпозиторЕдвард Мірзоян
ХудожникОлександр Шакарян
Кінокомпанія«Вірменфільм»
Тривалість75 хв.
Моваросійська
КраїнаСРСР СРСР
Рік1979
IMDbID 5479458

«Засланець № 011» — радянський художній фільм 1979 року «про останній період життя і діяльність видатного революціонера Сурена Спандаряна».

Сюжет

[ред. | ред. код]

Весна 1916 року. Туруханський край в Сибіру. Тут на довічному засланні знаходиться революціонер Сурен Спандарян. Він хворий, у нього туберкульоз. У разі зволікання лікування і не зміни місця заслання на більш помірний клімат — хвороба стане невиліковною. За петицією ув'язнених адміністрація спрямовує його на медичне обстеження для вирішення питання про зміну місця заслання. Скориставшись нагодою, товариші дають йому завдання — передати зв'язковому ЦК партії протокол обговорення ленінської статті про революцію. Спандарян в супроводі поручика Надєїна, якому доручено будь-якими методами отримати вигідний для жандармів медичний висновок, приїжджає в садибу лікаря Варламцева, відомого ліберала, який користується репутацією людини гуманної і незалежної. Тут же в садибі гостює дочка лікаря — Аліса Варламцева. Протягом одного дня Спандаряну потрібно зробити вибір — викликавши симпатію лікаря пройти обстеження і виїхати відбувати заслання в теплі краї, або ж — в садибних розмовах з Варламцевим і Надєїним про Революцію і майбутнє Росії переконати Алісу у вірності своїх ідей, і через неї передати протокол, але тоді — ризикуючи стати ідейним ворогом лікаря-ліберала, який може і відмовитися від своїх слів про гуманність, — стати смертельно хворим…

У ролях

[ред. | ред. код]

Знімальна група

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Засланець № 011 на сайті IMDb (англ.)