Захар'євський Олександр Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Захар'євський Олександр Миколайович
Народився 1894(1894)
Санкт-Петербург
Помер 1965(1965)
Ленінград
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперіяСРСР СРСР
Національність росіянин
Діяльність фізик
Відомий завдяки фізика
Alma mater Петроградський університет
Науковий ступінь доктор технічних наук
Науковий керівник Q4396191?
Заклад Державний оптичний інститут
Нагороди
Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора Орден Червоної Зірки
Сталінська премія — 1949
Звання член-кореспондент Академії артилерійських наук СРСР

Захар'євський Олександр Миколайович (нар. 1894 — пом. 1965) — радянський вчений, спеціаліст з прикладної оптики, доктор технічних наук (1935), професор (1936), член-кореспондент Академії артилерійських наук СРСР (1947), лауреат Сталінської премії (1949).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у 1894 році.

У 1920 році закінчив фізико-математичний факультет Петроградського університету. Ще студентом був запрошений директором Державного оптичного інституту Д. С. Рождественським до работи в інституті. Проте, незабаром, був мобілізований до Червоної Армії, де прослужив до 1924 року. Брав участь у Північній експедиції Головного гідрографічного управління Військово-Морського Флоту.

Після демобілізації його призначили керівником фізичної лабораторії Ленінградського заводу оптичного скла (ЛенЗОС), що перебував під безпосереднім науковим керівництвом ДОІ. Виконав ряд досліджень, направлених на поліпшення параметрів оптичного скла, в тому числі в процесі його варки та охолодження, що дозволило значною мірою збільшити вихід готової продукції[1].

У 1928 році організував у ДОІ лабораторію з дослідження та розробки оптичних дальномірів, необхідних для армії та флоту. В стислі строки провів із співробітниками великий обсяг досліджень, на основі яких склав курс лекцій[2] і читав його у Військовій академії РСЧА ім. Ф. Е. Дзержинського, а з 1930 року — в ЛІТМО. Підготував для видання у 1933–1934 рр. двохтомник по управлінню військовими оптичними дальномірами[3]. Здійснював наукове супроводження їхнього серійного виробництва.

У 1934 році знову був переведений на ЛенЗОС для розробки спостережних та інших приладів військового призначення[4]. В результаті дворічної роботи Захар'євському вдалося виявити недоліки типового розрахунку оптичних систем і разом зі співробітниками розробити перший зразок спостережного приладу з високою якістю зображення.

У 1935 році Захар'євському без захисту дисертації була присуджена ступінь доктора технічних наук. У тому ж році йому було доручено організувати лабораторію для створення та відпрацювання серійного виробництва перших радянських біологічних, металографічних та поляризаційних мікроскопів. До початку 1937 року лабораторія вже була в змозі допомагати промисловості у випуску світлових мікроскопів різноманітного призначення. Це звільнило країну від імпорту мікроскопів масового споживання.

У 1936–1941 роках — завідувач кафедрою оптико-механічних приладів ЛІТМО. Декан факультету «3» (Оптичного факультету) в 1941–1942 Роках. З початку радянсько-німецької війни по 1942 рік (до від'їзду інституту в евакуацію) — начальник оптико-збірного цеху, в якому ремонтували біноклі, гарматні панорами, зенітні візири, стереотруби, перископи та інші прилади, які надходили з фронту. В евакуації, а потім до 1950 року, продовжував науково-педагогічну діяльність в ЛІТМО. Читав лекції з конструкції оптичних приладів, їхньої збірки, юстування та використанню. Засновник науково-педагогічних шкіл інституту з наукових основ конструювання та юстування оптико-електронних приладів, прикладної та обчислювальної оптики.

В 1949 році колективу в складі О. М. Захар'євського, М. М. Русинова та інших присуджена Сталінська премія 3-го ступеня за створення нових зразків оптичних приладів.

В 50-ті роки розробляв теорію інтерферометрів — порівняно мало вивченого нового класу оптичних приладів. Результати викладені в його монографії «Интерферометры»[5], перевиданої в Китаї у 1957 році.

У 1950 році повернувся в ДОІ і у 1951 році очолив лабораторію мікроскопії. Брав участь у створенні та освоєнні промисловістю сім'ї мікроскопів для оснащення лабораторій Московського університету. Під керівництвом Захар'євського були разроблені десятки нових типів мікроскопів — біологічних універсальних, поляризаційних, інтерферометричних та інших[6][7][8][9].

Протягом багатьох років був членом редколегії журналу «Оптико-механическая промышленность».

О. М. Захар'євський помер в 1965 році на 72-му році життя.

Нагороди та премії[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Захарьевский А. Н. Способ определения малых разностей показателей преломления и дисперсий оптических стёкол // Труды ГОИ. — Л., 1929. — Т. 5. — № 47. (рос.)
  2. Захарьевский А. Н. Короткобазные оптические дальномеры. — Л., 1932. — 152 с. (рос.)
  3. Захарьевский А. Н. Военные оптические дальномеры. Вып. 1, 1933, 233 с.; вып. 2, 1934, 189 с. (рос.)
  4. Захарьевский А. Н. Новейшие типы военных оптических дальномеров. — Л.-М., 1935. — 48 с. (рос.)
  5. Захарьевский А. Н. Интерферометры. — М., 1952. — 296 с. (рос.)
  6. Захарьевский А. Н. Современное состояние микроскопостроения // Вопросы микроскопии. Сб. статей. — М-Л., 1956. — С. 5-7. (рос.)
  7. Захарьевский А. Н. Интерференционные биологические микроскопы // Труды ГОИ. — Л., 1960. — Т. 27. — № 126. — С. 3-23. (рос.)
  8. Поляков Н. И. Александр Николаевич Захарьевский = 50 лет Государственного оптического института им. С. И. Вавилова (1918–1968). Сборник статей / Отв. ред. М. М. Мирошников. — Л.: Машиностроение, 1968. — С. 702–705. — 708 с. — 2100 экз. (рос.)
  9. Кто есть кто в ГОИ: Биографический справочник / Ред. М. М. Мирошников. Часть I — СПб.: ВНЦ «ГОИ им. С. И. Вавилова», 1998. — 108 с. — С.63. (рос.)