Зигмунт Пшорн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зигмунт Пшорн
Народження 9 квітня 1864(1864-04-09)
Смерть 29 травня 1912(1912-05-29) (48 років)
Поховання
Країна Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Діяльність архітектор
Праця в містах Львів
CMNS: Зигмунт Пшорн у Вікісховищі

Зигмунт Пшорн (пол. Zygmunt Pszorn, 9 квітня 1864 — 29 травня 1912) — львівський архітектор.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 9 квітня 1864 року.[1] Уповноважений будівничий[2] Входив до правління Товариства уповноважених будівничих у Львові.[3]. Від 1895 року член Політехнічного товариства у Львові[4]. У жовтні 1900 року став одним із засновників Кредитної спілки будівничих у Львові, де належав до ревізійної комісії[5]. Член Товариства наукової допомоги для Князівства Цешинського[6]. Був фотографом-аматором. Влітку 1903 року взяв участь у фотовиставці в місті Величка під Краковом, де здобув бронзову медаль.[7]. 1904 року взяв участь у виставці у Львові[8]. Належав до членів львівського відділу Товариства друзів молоді, яка навчається[9].

Від 1904 року проживав на вулиці Зигмунтовській, 9 (тепер вул. Гоголя)[2]. Помер 29 травня 1912 року[1] (за іншими даними — 1910[4]), похований на Личаківському цвинтарі у Львові[1].

Роботи
  • Житловий будинок на вулиці Огірковій, 2 у Львові (1895)[10].
  • Спільне з архітектором Лишкевичем керівництво спорудженням казино у Львові (1898, тепер Будинок учених). Проект бюро Гельмера і Фельнера[11].
  • Керівництво спорудженням в'язниці в Тернополі, спільно з Іполітом Слівінським (бл. 1900)[12].
  • Добудова східного флігеля у дворі житлового будинку на вулиці Крушельницької, 15 у Львові (18991900)[13].
  • Нереалізований проект розширення костелу монастиря кармелітів у Роздолі за рахунок рамен трансепту (1905)[14].
  • Житловий будинок на вулиці Метрологічній, 6 у Львові (19051906)[15].
  • Житловий будинок на вулиці Длугій, 60 у Кракові (1907)[16].
  • Флігель зі стайнею і возівнею в партері, а також мурований ґанок на подвір'ї житлового будинку на вулиці Крушельницької, 17 у Львові (19091910).[17]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Фотографія надгробка на Вікісховищі. Архів оригіналу за 15 березня 2016. Процитовано 14 березня 2016. 
  2. а б Dziennik Polski. — 31 marca 1904. — № 150. — S. 3.
  3. Stowarzyszenie przem. upow. budowniczych we Lwowie // Słowo Polskie. — 13 kwietnia 1900. — № 174. — S. 2.(пол.)
  4. а б Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów: Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927. — S. 94.(пол.)
  5. Spółka kredytowa budowniczych // Nowa Reforma. — 4 października 1900. — № 226. — S. 2.(пол.)
  6. Srawozdanie Towarzystwa Naukowej Pomocy dla Księstwa Cieszyńskiego za rok obrotowy 1903. — Nakładem Towarzystwa Naukowej Pomocy w Cieszynie. — S. 9.(пол.)
  7. Kronika // Nowa Reforma. — 9 lipca 1903. — № 153. — S. 2; Z Wystawy Fotogr. w Wieliczce // Ilustracya Polska. — 10 lipca 1903. — № 28. — S. 536.(пол.)
  8. Żakowicz A. Fotografia Galicyjska do roku 1918. — Częstochowa—Katowice—Lwów: Centrum Europy, 2008. — S. 105
  9. Sprawozdanie Wydziału Towarzystwa Przyjaciół Uczącej się Młodzieży we Lwowie za czas od 1. października 1896 do 1. października 1898. Lwów, 1898/ S. 21
  10. Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 340. — ISBN 978-966-7022-77-8.
  11. Jaroszewski T. Wiedeńskie atelier Fellner & Helmer i Polska // Rocznik Historii Sztuki. — 1986. — T. XVI. — S. 321. — ISSN 0080-3472.
  12. Słowo Polskie. — 21 czerwca 1900. — № 285. — S. 4.(пол.)
  13. Вул. Крушельницької, 15 — житловий будинок. Архів оригіналу за 15 березня 2016. Процитовано 14 березня 2016. 
  14. Ostrowski J. Kościół p. w. Św. Trójcy i klasztor Karmelitów Trzewiczkowych w Rozdole // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: Międzynarodowe Centrum Kultury, 2001. — Т. 9. — S. 144. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-85739-84-X. (пол.)
  15. Жук І. Вул. Метрологічна, 06 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 29 грудня 2020. 
  16. [file:///C:/Users/Administrator/Downloads/186238_4.pdf «Kraków — gminna ewidencja zabytków». ]
  17. Вул. Крушельницької, 17 — житловий будинок. Архів оригіналу за 15 березня 2016. Процитовано 14 березня 2016.