Золота гірка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Символом Златагорського передмістя є церква Святої Трійці

Залатая Гірка, передмістя Златагорська, — історичний район Мінська, розташований у західній частині міста, на схід від Міського саду та Захар'євського мосту, навколо Златагорського католицького кладовища.

На заході від Златої Горки розташований центральний район Нового Міста, на північний захід — Трієцька Прадместе, на північний схід — Комаровка, на схід — Велика Сліпянка, на південний схід — Дугі Брод, а на південь є Стромки (Крутий Берег).[1][2]

Історія[ред. | ред. код]

Золата гірка (в правому верхньому кутку) зі сторони Волокого Полоцька . Чеслав Манюшка, 1840 рік

На початку XIX століття, у безпосередній близькості від села Комарівка височів величезний пагорб, відомий як Залата Гірка. Історія походження цієї назви оточена кількома легендами. Згідно з однією версією, гора отримала своє ім'я завдяки золотій палітрі осіннього листя місцевого кленового гаю. В іншій версії розповідається, що назва виникла через віднайдення значної кількості золотих скарбів у цьому районі.

Легенда також повідомляє, що назва гори пов'язана зі знахідкою великої купи золотих монет. Місцевий священник, реагуючи на епідемію холери, зібрав ці кошти. З цієї благородної дії був зведений костел на честь святого Роха, який вважався заступником людей і тварин від епідемічних хвороб.

Ці легенди додають особливий колорит до історії Залатої Гірки, роблячи це місце об'єктом легенд і вірувань в місцевій спільноті.[3]

Золата гірка (в правому верхньому куті) зі сторони Волокого Полоцька. Світлина 1870-х років.
План передмістя 1861 р.

Старі адреси[ред. | ред. код]

  • Другий Госпітальний провулок, 2, будинок Меріканти. Денний притулок «Ясла». Існувала з 1 січня 1905 року . Зараз тут Будинок письменників Спілки письменників Білорусі (ріг вулиць Фрунзе і Румянцава, 5/2).
  • Гірський пров. Фабрика мозаїчних виробів національно свідомого білоруського промисловця Судника. Підприємство знаходилось біля Військового кладовища.
  • Золота гірка. Костел Святого Роха. Збудована на початку 1860-х років на місці дерев'яної каплиці. Згоріла в червні 1941 року. У 1984 році завершилася реставрація храму. Нині храм є діючим.
  • Захар'ївська 133, будинок Ржецької. Тут, у квартирі П. В. 1-3 березня 1898 року в Румянцево відбувся 1-й з'їзд РСДРП. 14 березня 1923 року в цьому будинку (проспект Незалежності, 31а) був відкритий Будинок-музей 1-го з'їзду РСДРП. Під час Другої світової війни була спалена. У 1948 році його відреставрували і перенесли ближче до річки Свіслоч.
  • Перший Госпітальний провулок, будинок Параф'яновича. У 1977-1878 роках тут збирався народницький гурток «Земля і воля». Цей перший мінський революційний штаб розташовувався в районі сучасного кінотеатру «Мир».
  • Провіантська, 11, будинок Бохана. Дарофій Бохан — відомий у місті письменник і журналіст, дослідник фольклору та місцевої минувшини. За виступи в пресі проти земських начальників у 1908 ув'язнений у Мінську. Його будинок стояв у районі нинішнього інституту іноземних мов.
  • Сліп'янська, 6, будинок Костравицької. Власницею будинку була Дар'я Костравицька, дружина Каруся Каганця, оригінального білоруського письменника, громадського діяча і художника. Вулиці Сліпянської зараз не існує.
  • Лікарня, будинок Насовичів. У 1879 році тут була бібліотека чорнопоселенців. Будинок знаходився в районі нинішньої площі Перемоги, біля кафе «Берізка»[4].

Сучасність[ред. | ред. код]

Зберігся топонім Злата гірка в Мінську. У 1987 р. таку назву отримала вулиця, яку після Другої світової війни було заасфальтовано на колишньому передмісті, і зберігся Залатагірський костел Пресвятої Трійці (костел Св. Роха).

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «План губернского города Минска (1903)» з выпраўленнямі і дадаткамі І. Сацукевіча // Гісторыя Мінска. 1-е выданне. Мінск. БелЭн. 2006. C. 196—197
  2. «Формирование территории г. Минска (1800—2004)» // Гісторыя Мінска. 1-е выданне. Мінск. БелЭн. 2006. C. 550—551
  3. Гістарычная даведка // УП «Минский Комаровский рынок»[недоступне посилання]
  4. Шыбека З. В., Шыбека С. Ф. Мінск: Старонкі жыцця дарэв. горада/ Пер. з рускай мовы М.Віжа; Прадмова С. М. Станюты. — Мн.: Полымя, 1994. — 341 с [1] асобн. арк. карт.: іл. ISBN 5-345-00613-X.

Література[ред. | ред. код]