Золоте правило Фермі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Золоте правило Фермі - це математична формула, за якою обраховується ймовірність переходу за одиницю часу квантовомеханічної системи із початкового стану у кінцевий стан під дією періодичного збурення + к.с. із частотою .

,

де - енергія кінцевого стану, - енергія початкового стану, δ - дельта-функція Дірака, - зведена стала Планка.

Золоте правило Фермі стверджує, що при квантовомеханічних переходах виконується [[закон збереження енергії]], тож енергія кінцевого стану повинна дорівнювати сумі енергій початкового стану й поглинутого кванта або ж різниці енергій початкового стану й енергії випроміненого кванта.

Матричний елемент визначає додаткові правила відбору для кожної конкретної системи.

Важливим наслідком із золотого правила Фермі є те, що ймовірності поглинання й випромінювання кванта одинакові. Якщо система може перейти із стану у стан , то під дією того ж збурення вона може перейти зі стану у стан . Проте детальніший розгляд із врахуванням квантування поля збурення приводить до висновку, що поряд із вимушеним випромінюванням можливе також і спонтанне випромінювання, не враховане в наведеній вище формулі.

Див. також[ред.ред. код]

Диференціальний переріз розсіювання