Золочівський район (Львівська область)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Золочівський район
Coat of Arms of Zolochivskiy Raion in Lviv Oblast.png Flag of Zolochiv raion (Lviv oblast).png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Львівська область
Код КОАТУУ: 4621800000
Утворений: 17 січня 1940
Населення: 69 136 (1.02.2018)
Площа: 1097 км²
Густота: 63,8 осіб/км²
Тел. код: +380-3265
Поштові індекси: 80700—80762
Населені пункти та ради
Районний центр: Золочів
Міські ради: 2
Селищні ради: 1
Сільські ради: 32
Міста: 2
Смт: 1
Села: 107
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 80700, Львівська обл., Золочівський р-н, м. Золочів, вул. Чорновола, 3; тел.: 4-24-91
Веб-сторінка: Золочівська районна рада
Голова РДА: Недзельський Володимир Йосипович
Голова ради: Банах Олег Орестович

Commons-logo.svg Золочівський район у Вікісховищі

Зо́лочівський райо́н — район України на південному сході Львівської області. Районний та адміністративний центр — місто районного значення Золочів. Населення району становить 69 136 осіб (на 1 лютого 2018)[1]. Площа району 1097 км². Утворено 17 січня 1940 року.

Географія[ред. | ред. код]

Буський район Бродівський район
Пустомитівський район Gray compass rose.svg Тернопільська область
(Зборівський район)
Перемишлянський район Тернопільська область
(Бережанський район)

Історія[ред. | ред. код]

Китайський палац Золочівського замку

У 1959 році до складу району увійшов Поморянський район. У 1962 році до складу району увійшов Олеський район.

Адміністративний устрій[ред. | ред. код]

Адміністративно-територіально район поділяється на 2 міські ради, 1 селищну раду та 32 сільські ради, які об'єднують 110 населених пунктів і підпорядковані Золочівській районній раді. Адміністративний центр — місто Золочів[2].

Населення[ред. | ред. код]

Національний склад населення за даними перепису 2001 року[3]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 73401 98,28%
росіяни 645 0,86%
поляки 484 0,65%
білоруси 51 0,07%
грузини 18 0,02%
інші 87 0,12%

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 73916 98,97%
російська 640 0,86%
польська 53 0,07%
білоруська 22 0,03%
грузинська 15 0,02%
інші 40 0,05%

Політика[ред. | ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Золочівського району було створено 104 виборчі дільниці. Явка на виборах складала - 77,02% (проголосували 41 328 із 53 656 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко - 65,53% (27 083 виборців); Юлія Тимошенко - 14,74% (6 093 виборців), Олег Ляшко - 8,53% (3 524 виборців), Анатолій Гриценко - 5,54% (2 291 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів - 0,57%.[4]

Народні промисли[ред. | ред. код]

Золочівщина здавна славиться своїм історичним минулим, народними промислами, зокрема гончарством. У селах Гавареччина, Шпиколоси донині працюють гончарі, вироби яких неодноразово були представлені на міжнародних виставках. Йдеться про гаварецьку чорнодимлену кераміку. У селі Гавареччина можна придбати оригінальні керамічні речі, зроблені на дідівських гончарних кругах, — зразки промислу, який передавався від покоління до покоління.

Природно-заповідний фонд[ред. | ред. код]

Національні природні парки[ред. | ред. код]

Північне Поділля (частина)

Ландшафтні заказники[ред. | ред. код]

Верхобузький.

Заповідні урочища[ред. | ред. код]

Ліс в околицях Верхобужа, Ліс під Трудовачем.

Ботанічні пам'ятки природи[ред. | ред. код]

Віковий дуб, Гора Вапнярка (загальнодержавного значення), Два вікових ясени, Дерева Маркіяна Шашкевича, Липа Б. Хмельницького.

Геологічні пам'ятки природи[ред. | ред. код]

Скеля «Великий Камінь».

Комплексні пам'ятки природи[ред. | ред. код]

Гора Кузяріна, Лиса Гора і Гора Сипуха (загальнодержавного значення), Жулицька гора, гора Сторожиха, гора Висока, Підлиська Гора (Гора Маркіяна Шашкевича), Свята Гора.

Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва[ред. | ред. код]

Парк XIX ст. (Глиняни), Парк XIX ст. (Поморяни).

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]


Веб-ресурси[ред. | ред. код]