Інститут досліджень сучасної німецької історії і товариства імені Герда Буцеріуса

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інститут досліджень сучасної німецької історії і товариства імені Герда Буцеріуса
Основні дані
Засновано 2001
Засновник ZEIT-Stiftung Buceriusd
Країна  Ізраїль
Штаб-квартира Хайфський університет
Тип науково-дослідний інститут
Вебсторінка bucerius.haifa.ac.il
Мапа
Мапа

Інститут досліджень сучасної німецької історії і товариства імені Герда Буцеріуса (англ. Bucerius Institute for Research of Contemporary German History and Society) — академічний інститут при Хайфському університеті. Створений в 2001 році фондом ZEIT-Stiftung і його головою, професором Манфредом Ланштейном[de][1]. Носить ім'я Герда Буцеріуса. Інститут займається дослідженням соціальних та історичних проблем сучасної Німеччини. Засновником і першим директором інституту був професор Іфат Вайс[de]. З 2008 року директором Інституту є доктор Амос Морріс-Рейх.

Дослідження[ред. | ред. код]

Інститут фінансує дослідження сучасної історії і соціальним, культурним і політичним реаліям Німеччини і активно працює, сприяючи розширенню обізнаності та розуміння сучасної Німеччини серед академічної спільноти. Крім того, Інститут сприяє інтенсифікації академічного обміну між Німеччиною, Європою та Ізраїлем.

Тематичне та методологічне відмінність тим у дослідницьких програмах Інституту за останнє десятиліття включає в себе дослідження з питань ідентичності, міграції, інтеграції, мультикультурності, громадянства та лібералізму, «рас», візуальної історії та історії науки в німецьких, ізраїльських та європейському контекстах. Інститут прагне у своїх дослідженнях до залучення різних дисциплінарних тематик і методологій, історичних періодів і географічних контекстів, висуваючи на перший план різні аспекти сучасної німецької та єврейської історії, які можуть виявити складні проблеми заплутаній історії сучасної Німеччини.

Інститут став важливим джерелом інформації про конкретні події в післявоєнній Німеччині та Європі загалом. Результати наукових досліджень університету регулярно використовуються студентами та вченими Університету Хайфи, а також звичайними людьми.

Наукова та громадська діяльність[ред. | ред. код]

Інститут щороку організовує конференції, семінари і лекції запрошених фахівців, серед яких, наприклад, були лекції на тему «Досвід квір-ідентичностей в Третьому Рейху і Голокост» і «Концепції „раси“ в гуманітарних науках», маючи справу з широким спектром тим в областях, що представляють безсумнівний науковий інтерес та сприяють організації подальших наукових дискусій. Крім того, під час цих заходів в інституті, були прочитані лекції видатними німецькими громадськими діячами, такими як Рита Зюссмут, Йозеф Йоффе і Вольф Бірман.[2]

Час від часу Інститут організовує спеціальні заходи, наприклад, кінофестивалі й музичні шоу, які залучають широку аудиторію за межами університету. У 2007 році інститут взяв участь в організації кінофестивалю DEFA / GDR, присвяченого «німецькому кіно за залізною завісою», а в 2008 році відбулася прем'єра музичної драми під назвою «Міф і Справжнє життя Марлен Дітріх».

Стипендії та академічний обмін[ред. | ред. код]

Інститут Буцериус має активну програму обміну студентів магістратури та докторантури, надаючи їм гранти і стипендії. Під егідою Інституту було прочитано безліч лекцій, авторами яких були провідні вчені. Інститут вносить свій внесок у дослідження сучасної Німеччини, що проводяться в Ізраїлі, і співпраця з вченими Ізраїлю та інших країн.

Партнерами Інституту є ряд міжнародних науково-дослідних установ, таких як Інститут Лео Бека, Німецько-Ізраїльський фонд (GIF) з наукових досліджень і розвитку, Інститут єврейської історії і культури імені Шимона Дубнова, Гамбурзький інститут соціальних досліджень, Інститут історії німецьких євреїв, Дослідницька група «Дидактика Біології» з університету Ієни, різні німецькі фонди в Ізраїлі, а також інші академічні інститути Німеччини та Ізраїлю.

Публікації[ред. | ред. код]

У березні 2005 року Інститут опублікував «Пам'ять і Амнезія: Голокост в Німеччині», під редакцією Гілада Маргалит і Ифат Вайс (на івриті).[3] Це видання являє собою результат щотижневих семінарів, організованих Інститутом Буцериуса у 2001/2002 рр. за участю провідних дослідників Голокосту в Ізраїлі, Німеччині, Європі та Сполучених Штатах. Семінари використовували історіографію, напрацювання в області художньої літератури, кінематографії, щоб проаналізувати основні наративи жертв, злочинців та очевидців у роботах, присвячених історії Голокосту.

Крім цього, деякі з публікацій конференції «Європа і Ізраїль: що далі?», стосовно питань «рееміграції», були включені в « Щорічник Інституту Лео Бека 2004».[4] Крім того, Інститут опублікував результати своєї конференції «Смертельні Сусіди» в одному з номерів журналу «Mittelweg 36. Журнал Гамбурзького інституту соціальних досліджень».[5]

Серед інших публікацій інституту можна також згадати велику кількість публікацій асоційованих членів Інституту o поточної історії Німеччини та стосунки між євреями і неєвреями в Німеччині, Європі та Ізраїлі.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Neues Bucerius-Zentrum: Zeit-Studien (PDF). Newsletter von Universität Haifa. Хайфський університет. 2001-03. с. P. 3. Архів (PDF) оригіналу за 7 червня 2013. Процитовано 7 червня 2013. {{cite web}}: |pages= має зайвий текст (довідка)
  2. Newsletter der Universität Haifa, 01/2007, S. 11, на немецком языке (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 квітня 2012. Процитовано 13 травня 2018.
  3. Margalit Gilad and Yfaat Weiss(Hrsg.): «Memory and Amnesia: The Holocaust in Germany» (на иврите), Hakibbutz Hameuchad Publishing House Ltd., 2005.
  4. Leo Baeck Institute Yearbook. 49, 2004, по-английски.
  5. «Mittelweg 36. Zeitschrift des Hamburger Instituts für Sozialforschung, Jahrbuch 13 Oktober/November 2004», на немецком языке.