Йодатна кислота

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Йодатна кислота
Iodic-acid-3D-balls.png
Iodic-acid-2D.png
Систематична назва йодатна кислота
Ідентифікатори
Номер CAS 7782-68-5
PubChem 24345
SMILES
Властивості
Молекулярна формула HIO3
Молярна маса 175,910 г/моль
Зовнішній вигляд безбарвні кристали
Густина 4,63 г/см³[1]
Тпл 110 °C (розкл.)
Розчинність (вода) 308 г/100 г[1][2]
Розчинність (етанол) нерозчинна
Кислотність (pKa) 0,78
Структура
Кристалічна структура орторомбічна
Термохімія
Ст. ентальпія
утворення
ΔfHo298
-230,1 кДж/моль
Пов'язані речовини
Інші аніони йодидна кислота, перйодатна кислота
Якщо не зазначено інше, дані приведені для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Йода́тна кислота́ — неорганічна сполука, кислота складу HIO3. Безводна речовина є безбарвними ромбічними кристалами із гіркувато-кислим присмаком. У розчині йодатна кислота проявляє сильні окисні властивості.

Кислота утворює ряд солей — йодатів.

Отримання[ред.ред. код]

Йодатну кислоту синтезують шляхом окиснення йоду — для цього найчастіше застосовують концентровану нітратну кислоту, пероксид водню, сполуки хлору:

\mathrm{ 3I_2 + 10HNO_3 \xrightarrow{70-80^oC} \ 6HIO_3 + 10NO + 2H_2O}
\mathrm{ I_2 + 5H_2O_2 \xrightarrow{70^oC} \ 2HIO_3 + 4H_2O}
\mathrm{ I_2 + 2HClO_3 \xrightarrow{t} \ 2HIO_3 + 2HI}

Альтернативним методом є виділення кислоти з її солей, йодатів, при взаємодії з концентрованою сульфатною кислотою:

\mathrm{ NaIO_3 + H_2SO_4 \xrightarrow{t} \ 2HIO_3 + Na_2SO_4 }

Хімічні властивості[ред.ред. код]

Вже за температури близько 110 °C йодатна кислота починає розкладатися та утворювати змішану ангідройодатну кислоту HIO3·I2O5 (або HI3O8). При нагріванні понад 200 °C відбувається повне розкладання:

\mathrm{ 3HIO_3 \xrightarrow{110^oC} \ HIO_3 \cdot I_2O_5 + H_2O }
\mathrm{ 2HIO_3 \xrightarrow{>200^oC} \ I_2O_5 + H_2O }

Йодатна кислота проявляє сильні кислотні властивості, легко взаємодіє із лугами:

\mathrm{ HIO_3 + NaOH \longrightarrow NaIO_3 + H_2O}

Проявляючи окисні властивості, йодатна кислота взаємодіє з галогенідними кислотами із утворенням вільних галогенів, із сульфітами, солями заліза(II) тощо:

\mathrm{ HIO_3 + 5HI_{(conc.)} \longrightarrow 3I_2 + H_2O }
\mathrm{ 2HIO_{3(conc.)} + 10HCl_{(conc.)} \longrightarrow I_2 + 5Cl_2 + 6H_2O }
\mathrm{ 2HIO_3 + 5Na_2SO_3 \longrightarrow I_2 + 5Na_SO_4 + H_2O}
\mathrm{ 2HIO_3 + 10FeSO_4 + 5H_2SO_4 \longrightarrow I_2 + 5Fe_2(SO_4)_3 + 6H_2O}

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б За тиску 101,3 кПа.
  2. CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. (англ.)

Джерела[ред.ред. код]

  • CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. (англ.)
  • Handbook of Preparative Inorganic Chemistry / G. Brauer. — 2nd. — New York : Academic Press, 1963. — P. 316-318. (англ.)
  • Lauterbach A., Uber G. Iodine compounds // Kirk-Othmer Encyclopedia of Chemical Technology. — 4th. — New York : John Wiley & Sons, 2004. — P. 365. — ISBN 978-0-471-48517-9. — DOI:10.1002/0471238961.0915040912012120.a01.pub3. (англ.)
  • Лидин Р. А., Молочко В. А., Андреева Л. Л. Химические свойства неорганических веществ / Под ред. Р. А. Лидина. — 3-е. — М. : «Химия», 2000. — 480 с. — ISBN 5-7245-1163-0. (рос.)
Аміак Це незавершена стаття про неорганічну сполуку.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.