Йодид срібла
| Йодид срібла | |
|---|---|
| |
 Йодид срібла
| |
| Інші назви | Йодид срібла(I) |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | 7783-96-2 |
| PubChem | 6432717 |
| Номер EINECS | 232-038-0 |
| SMILES | [Ag]I |
| InChI | 1/Ag.HI/h;1H/q+1;/p-1 |
| Властивості | |
| Молекулярна формула | AgI |
| Молярна маса | 234.77 г/моль |
| Зовнішній вигляд | жовтий, кристалічний твердий |
| Запах | без запаху |
| Густина | 5.675 г/см3, твердий |
| Тпл | 558 |
| Розчинність (вода) | 3× 10−7г/100 мл (20 °C) |
| Структура | |
| Кристалічна структура | шестикутна (β-фаза, < 147 °C) кубічна (α-фаза, > 147 °C) |
| Термохімія | |
| Ст. ентальпія утворення ΔfH 298 |
−62 кДж·моль−1[1] |
| Ст. ентропія S 298 |
115 Дж·моль−1·K−1[1] |
| Небезпеки | |
| Класифікація ЄС | не вказано |
| NFPA 704 |
 0
2
0
|
| Температура спалаху | Негорючий |
| Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Інструкція з використання шаблону | |
| Примітки картки | |
Йоди́д срі́бла — неорганічна сполука з формулою AgI. Сполука являє собою тверду речовину яскраво-жовтого кольору, але вона майже завжди містить домішки металевого срібла, які дають їй сірого забарвлення. Домішки срібла виникають через сильну фотосенсибілізацію AgI. Йодид срібла використовують як антисептик і при засіві хмар.
Структура йодиду срібла залежить від температури:[2]
- Нижче 146,85 °C β-фаза AgI із вюртцитовою кристалічною структурою[en] є найбільш стійкою. Ця фаза в природі зустрічається як мінерал йодаргірит.
- Вище 146.85 °C α-фаза стає стійкішою. Ця фаза — це кубічна сингонія, яка має срібні центри, розподілені випадковим чином між 6 октаедрами, 12 тетраедрами та 24 трикутними ділянками.[3] При цій температурі іони Ag+ можуть швидко проходити через тверде тіло, стаючи суперіонним провідником. Перехід між β і α формами являє собою плавлення срібної (катіонної) підґратки. Ентропія синтезу[en] для α-AgI становить приблизно половину від хлориду натрію (типової іонної твердої речовини). Кристалічна решітка AgI «частково розплавляється» при переході між α і β-поліморфами.
- Метастабільна γ-фаза також існує нижче 146,85 °C зі сфалеритовою структурою.
Йодид срібла добувають шляхом реакції між розчином йодиду (наприклад, йодиду калію) з розчином іонів срібла (наприклад, нітрату срібла). Утворена жовтувата речовина швидко випадає в осад. Тверде речовина — це суміш двох основних фаз. Згодом, AgI розчиняють у гідройодовій кислоті з подальшим розведенням водою осаду β-AgI. Як альтернатива, розчинення AgI в розчині концентрованого нітрату срібла з наступним розведенням дає α-AgI.[4] Якщо сполука піддається впливу сонячного світла, тверда речовина швидко темніє, іонний блиск срібла стає металевим. Усі галогеніди срібла є світлочутливими, причому найбільш світлочутливим є бромисте срібло, потім йодисте, а найменш світлочутливим — хлористе[5]. Фоточутливість змінюється залежно від чистоти речовини.
Кристалічна структура β-AgI схожа на структуру льоду, що дозволяє індукувати процеси замерзання, відомі як неоднорідна нуклеація. Приблизно 50 000 кг використовуються для створення штучних опадів щорічно, одноразово використовується 10–50 грамів.[6]
Може розглядатися як засіб, що може застосовуватися для охолодження Землі завдяки альбедо снігу і хмар[7]. Разом з іншими методами сонячної геоінженерії, наприклад, розпилення світловідбивного аерозолю (карбонату кальцію)[8], розглядається також вирубка лісів для підвищення альбедо Землі завдяки снігу[9] тощо.
Значний вплив може призвести до аргірії, що характеризується локалізованим знебарвленням тканин тіла.[10]
- ↑ а б Zumdahl, Steven S. (2009). Chemical Principles 6th Ed. Houghton Mifflin Company. с. A23. ISBN 978-0-618-94690-7.
- ↑ Binner, J. G. P.; Dimitrakis, G.; Price, D. M.; Reading, M.; Vaidhyanathan, B. (2006). Hysteresis in the β–α Phase Transition in Silver Iodine (PDF). Journal of Thermal Analysis and Calorimetry. 84 (2): 409—412. doi:10.1007/s10973-005-7154-1. Архів оригіналу (PDF) за 1 липня 2021. Процитовано 2 серпня 2019. (ісп.)
- ↑ Hull, Stephen (2007). Superionics: crystal structures and conduction processes. Rep. Prog. Phys. 67 (7): 1233—1314. doi:10.1088/0034-4885/67/7/R05. (ісп.)
- ↑ O. Glemser, H. Saur «Silver Iodide» in Handbook of Preparative Inorganic Chemistry, 2nd Ed. Edited by G. Brauer, Academic Press, 1963, NY. Vol. 1. p. 1036-7. (ісп.)
- ↑ Н.И.Тарасевич, К.А.Семененко, А.Д.Хлыстова - Методы спектрального и химико-спектрального анализа // Под ред. Л.Н.Лукиных, М., с.80.
- ↑ Phyllis A. Lyday «Iodine and Iodine Compounds» in Ullmann's Encyclopedia of Industrial Chemistry, Wiley-VCH, Weinheim, 2005. DOI:10.1002/14356007.a14_381 (англ.)
- ↑ Geoengineering the climate: History and Prospect (PDF) (English) . Архів оригіналу (PDF) за 24 січня 2021.
{{cite web}}:|first=з пропущеним|last=(довідка) - ↑ SCoPEx: Stratospheric Controlled Perturbation Experiment. Архів оригіналу за 30 січня 2021.
- ↑ A civil society briefing on Geoengineering: Climate change, smoke and mirrors (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 листопада 2020.
- ↑ Silver Iodide. TOXNET: Toxicogy Data Network. U.S. National Library of Medicine. Архів оригіналу за 3 червня 2017. Процитовано 9 березня 2016. (англ.)