Х'єунгшер
 | |
.svg)  | |
| Розташування |
Ерланнd Норвегія |
|---|---|
| Збудований | 20 вересня 1880 |
| Висота | 20 м |
| Над рівнем моря | 17 м |
| Дальність видимості | 18 520 м |
| Світлові характеристики[en] | Oc WRG 6s |
| Номер UKHO[en] | L1560 |
| Номер NGA | 115-8200 |
| Номер ARLHS[en] | NOR137 |
| Культурна спадщина | пам'ятка культури |
 Х'єунгшер у Вікісховищі | |
Х'єунгшер (норв. Kjeungskjær fyr) — прибережний маяк у муніципалітеті Ерланн[en] у лені Тренделаг, Норвегія. Маяк розташований на крихітному острові в гирлі Б'югнфіорду[en] приблизно за 3,5 км на захід від села Утгеуг[en] і 5 км на південь від села Нес[en] у муніципалітеті Б'югн[en].
Опис[ред. | ред. код]
Маяк 1880 року побудови; автоматизований 1987 року. До автоматизації маяка на нижніх поверхах будівлі мешкали наглядач та його родина[1][2].
Маяк висотою 17,5 м зроблений з каменю у вигляді восьмикутної вежі, пофарбованої у червоний колір. Джерело світла з яскравістю 14400 кандел розташоване вгорі на висоті 20,5 м над рівнем моря. Кольори секторних вогнів — біле, червоне або зелене світло (залежно від напрямку), що закривається кожні 6 секунд. З 1906 року використовується лінза Френеля. Його можна бачити на відстані до 8 морських миль (15 км). Маяк запалюється щороку з 21 липня по 16 травня. В інший період не працює через полярний день[3].
Статус[ред. | ред. код]
Маяк належить державі й охороняється відповідно до Закону про культурну спадщину. Це також важлива територія для збереження птахів[4].
Туризм[ред. | ред. код]
Маяк відкритий для відвідувачів, які, при бажанні, можуть зняти квартиру маяка на декілька осіб. Перебуваючи на маяку, відвідувачі можуть насолодитися його чарівними краєвидами та познайомитися з численними видами птахів[2].
Маяк вважається одним із найкрасивіших на норвезькому узбережжі. Висадка на маяк з човна можлива лише за гарної погоди[4].
Галерея[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Wisting, Tor, ред. (14 лютого 2009). Kjeungskjær fyr. Store norske leksikon (Norwegian) . Kunnskapsforlaget. Процитовано 23 листопада 2022.
- ↑ а б Kjeungskjær Lighthouse. Norwegian Coastal Express (англ.). Процитовано 25 листопада 2022.
- ↑ Kystverket. Norske Fyrliste. — 2018. — ISBN 9788245015959. Архівовано з джерела 12 червня 2018 (норв.)
- ↑ а б Page, Helen. Kjeungskjær Lighthouse — One of the Most Beautiful. Travelsignposts (англ.). Процитовано 26 листопада 2022.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Х'єунгшер |
- Lauritzen, Per Roger (2019). Kjeungskjær fyrstasjon. Norsk Fyrforening (норв.). Процитовано 25 листопада 2022.
- Galutschek, Ernst (28 грудня 2014). MS Lofoten passes Kjeungskjær Lighthouse. www.galutschek.at (англ.). Процитовано 25 листопада 2022.
- Nikel, David (29 вересня 2021). The Lighthouses of Norway. Life in Norway (англ.). Процитовано 26 листопада 2022.
|
