Кадиров Гайрат Хамідуллайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кадиров Гайрат Хамідуллайович
Народився 7 грудня 1939(1939-12-07) (84 роки)
Ташкент, Узбецька РСР, СРСР
Країна  СРСР
 Узбекистан
Національність узбек
Діяльність політик
Alma mater Вища партійна школа при ЦК КПРС[d] і Ташкентський державний технічний університетd (1962)
Партія КПРС
Нагороди
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора

Гайрат Хамідуллайович Кадиров (нар. 7 грудня 1939(19391207), місто Ташкент, тепер Узбекистан) — радянський узбецький державний діяч, секретар ЦК КП Узбекистану, голова Ради міністрів Узбецької РСР. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1986—1990 роках. Депутат Верховної Ради Узбецької РСР. Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання. Народний депутат СРСР (1989—1991).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в родині службовця.

У 1957 році закінчив середню школу № 12 в Кіровському районі міста Ташкента. З 1957 по 1958 рік навчався в Томському політехнічному інституті. У 1958 році перевівся до Середньоазіатського політехнічного інституту.

У 1962 році закінчив Середньоазіатський (Ташкентський) політехнічний інститут, інженер-електромеханік.

У 1962—1963 роках — інженер-конструктор відділу головного конструктора, секретар комітету комсомолу Чирчицького трансформаторного заводу Узбецької РСР. У 1963—1964 роках — інженер-конструктор, у 1964—1967 роках — керівник групи, в 1967—1968 роках — керівник сектора конструкторського бюро Чирчицького філіалу Всесоюзного інституту трансформаторобудування.

Член КПРС з 1965 року.

У 1968—1970 роках — секретар партійного комітету Чирчицького трансформаторного заводу Узбецької РСР.

У 1970—1972 роках — інструктор відділу важкої промисловості і машинобудування ЦК КП Узбекистану, в 1972—1973 роках — інспектор відділу організаційно-партійної роботи ЦК КП Узбекистану по Самаркандській області.

У 1973—1975 роках — слухач Вищої партійної школи при ЦК КПРС у Москві.

У 1975—1979 роках — 1-й секретар Чирчицького міського комітету КП Узбекистану.

У 1979—1984 роках — завідувач відділу важкої промисловості і машинобудування ЦК КП Узбекистану.

9 січня — 22 листопада 1984 року — секретар ЦК КП Узбекистану — завідувач відділ будівництва ЦК КП Узбекистану.

19 листопада 1984 — 21 жовтня 1989 року — голова Ради міністрів Узбецької РСР.

З жовтня 1989 по квітень 1991 року — заступник міністра електротехнічної промисловості та приладобудування СРСР.

З 1991 року — президент асоціації «Електрокабель» у Москві.

Потім — на пенсії.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]