Карамчакова Лідія Олексіївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лідія Карамчакова
Карамчакова Лідія Олексіївна
Загальна інформація
Громадянство Flag of Tajikistan.svg Таджикистан[1]
Місце проживання Красноярськ
Народження 17 лютого 1968(1968-02-17) (54 роки)
село Усть-Сос, Бейський район, Хакаська автономна область, РРФСР, СРСР
Зріст 152 см
Вага 49 кг
Alma mater Красноярський державний університет
Спорт
Країна Таджикистан Таджикистан
Вид спорту боротьба
Дисципліна вільна боротьба
Спортивне звання Майстер спорту Росії міжнародного класу, Заслужений тренер Росії
Клуб Спортклуб ЦСКА ВПС, Красноярськ
Нац. збірна Росія Росія, Таджикистан Таджикистан
Тренери Віктор Райков, Валерій Алексєєв.
Участь і здобутки
Нагороди
Майстер спорту Росії міжнародного класу Заслужений тренер Росії
Спортивні медалі
Представник Росія Росія
Чемпіонати Європи з боротьби
Бронза Варшава 1997 жіноча боротьба, до 46 кг
Золото Будапешт 2000 жіноча боротьба, до 46 кг
Представник Таджикистан Таджикистан
Азійські ігри
Срібло Бусан 2002 жіноча боротьба, 48 кг

Лідія Олексіївна Карамчакова (рос. Лидия Алексеевна Карамчакова; нар. 17 лютого 1968(19680217), село Усть-Сос, Бейський район, Хакаська автономна область, РРФСР) — російська, потім таджикистанська борчиня вільного стилю, переможниця та бронзова призерка чемпіонатів Європи, срібна призерка Азійських ігор, учасниця Олімпійських ігор. Майстер спорту Росії міжнародного класу з вільної боротьби, Заслужений тренер Росії з вільної боротьби.

Біографія[ред. | ред. код]

У початкових класах навчалася в Больше-Монокській середній школі. У 1986 році закінчила Хакаську національну школу. У 1995 році закінчила юридичний факультет Красноярського державного університету за спеціальністю юрист-правознавець. Навчаючись в університеті у віці 21 року, з 1990, почала займатися жіночою боротьбою у тренерів Райкова Віктора Кириловича і Алексєєва Валерія Петровича в ШВСМ з видів боротьби імені Д. Г. Міндіашвілі (нині Академія боротьби). Виступала також за Спортклуб ЦСКА ВПС з 1993 по 2002 р.р. Дворазова чемпіонка (1996, 1997) і неодноразова призерка чемпіонатів Росії, неодноразова призерка Кубка Росії. Виступала за збірну Росії. В її складі — чемпіонка (2000) та бронзова призерка чемпіонатів Європи (1997). 1997, вигравши у поєдинку за 3 місце в українки Юлії Войтової, стала першою красноярською спортсменкою, що стала призеркою чемпіонату Старого Світу.[2] З 2002 року стала представляти Таджикистан. У складі збірної цієї країни 2002 стала віце-чемпіонкою Азійських ігор, взяла участь і Олімпійських іграх 2004 року в Афінах, де посіла 7 місце.

У 2009 році закінчила Сибірський федеральний університет, Факультет фізичної культури і спорту. Працює тренером-викладачем у Спеціалізованій дитячо-юнацькій спортивній школі олімпійського резерву імені Б. Х. Сайтієва міста Красноярська та в Академії боротьби імені Д. Г. Міндіашвілі. Старший тренер кадетської та юніорської жіночої команди Красноярського краю. Серед вихованців є призер Першості Росії серед юнаків, переможниці та призери Першості Росії серед юніорів (дівчата і юнаки), переможниці Чемпіонатів Росії та Міжнародних турнірів серед дорослих, Переможниця Чемпіонату світу серед студентів, срібний призер Кубку Світу серед жінок.

Родина[ред. | ред. код]

Народилась в багатодітній родині, де було 10 дітей. Всі займалися спортом, а її четверо братів домоглися великих результатів, як у самбо, так і в греко-римській та вільній боротьбі. Її молодша сестра Лідія — російська борчиня вільного стилю, чемпіонка Європи та триразова призерка чемпіонатів світу,[3] майстер міжнародного класу з вільної боротьби, тренер. Старший брат Андрій — майстер спорту СРСР з самбо, вільної боротьби, майстер спорту РРФСР з національної боротьби, заслужений тренер Росії, заслужений працівник фізичної культури і спорту Республіки Хакасія. З 1990 по 2009 його щороку визнавали найкращим тренером Республіки Хакасія.[4] Цікаво, що крім своєї сестри Тетяни Карамчакової, він виховав ще двох сестер Карамчакових — Наталію та Інгу, теж чемпіонок Європи, які є його однофамільцями.[5]

Спортивні результати на міжнародних змаганнях[ред. | ред. код]

Виступи на Олімпіадах[ред. | ред. код]

Змагання Збірна Вагова категорія Місце
Літні Олімпійські ігри 2004 Таджикистан Таджикистан жіноча боротьба, до 48 кг 7

Виступи на Чемпіонатах світу[ред. | ред. код]

Змагання Збірна Вагова категорія Місце
Чемпіонат світу з боротьби 1996 Росія Росія жіноча боротьба, до 44 кг 4
Чемпіонат світу з боротьби 1997 Росія Росія жіноча боротьба, до 46 кг 7
Чемпіонат світу з боротьби 2003 Таджикистан Таджикистан жіноча боротьба, до 48 кг 14

Виступи на Чемпіонатах Європи[ред. | ред. код]

Змагання Збірна Вагова категорія Місце
Чемпіонат Європи з боротьби 1997 Росія Росія жіноча боротьба, до 46 кг Bronze medal icon.svg Бронза
Чемпіонат Європи з боротьби 2000 Росія Росія жіноча боротьба, до 46 кг Gold medal icon.svg Золото

Виступи на Азійських іграх[ред. | ред. код]

Змагання Збірна Вагова категорія Місце
Азійські ігри 2002 Таджикистан Таджикистан жіноча боротьба, до 48 кг Silver medal icon.svg Срібло

Виступи на Кубках світу[ред. | ред. код]

Змагання Збірна Вагова категорія Місце
Кубок світу з боротьби 2001 Росія Росія жіноча боротьба, до 46 кг 6

Виступи на інших змаганнях[ред. | ред. код]

Змагання Збірна Вагова категорія Місце
Олімпійський кваліфікаційний турнір з боротьби 2004 (Туніс) Таджикистан Таджикистан жіноча боротьба, до 48 кг 4
Олімпійський кваліфікаційний турнір з боротьби 2004 (Мадрид) Таджикистан Таджикистан жіноча боротьба, до 48 кг Bronze medal icon.svg Бронза

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Sports-Reference.com
  2. Неделя в истории спорта Красноярского края: 27 апреля — 3 мая (рос.). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 7 липня 2019. 
  3. Статистика виступів на міжнародних змаганнях. Institut für Angewandte Trainingswissenschaft (укр. Інститут прикладних навчальних наук).  (англ.)
  4. [Фамильная школа (рос.). Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 13 жовтня 2015.  Фамильная школа (рос.)]
  5. [Инга Карамчакова: «Героиней Хакасии пока не стала» // «[[Спорт-Экспресс]]», 15.04.2002 (рос.). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 13 жовтня 2015.  Инга Карамчакова: «Героиней Хакасии пока не стала» // «Спорт-Экспресс», 15.04.2002 (рос.)]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]