Карл II (маркграф Баден-Дурлаху)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карл II
нім. Karl II von Baden-Durlach
Народився 24 липня 1529(1529-07-24)[1][2]
Пфорцгайм, Карлсруе, Баден-Вюртемберг
Помер 23 березня 1577(1577-03-23)[1][2] (47 років)
Дурлах, Карлсруе
Країна Німеччина
Діяльність правитель
Знання мов німецька
Титул маркграф
Конфесія лютеранство
Рід Церінгени
Батько Ернст (маркграф Баден-Дурлаху)
Мати Ursula of Rosenfeldd
Брати, сестри Bernard IV, Margrave of Baden-Durlachd і Anna von Baden-Durlachd
У шлюбі з Кунігунда Бранденбург-Кульмбахська і Anna of Veldenzd
Діти Ернст Фрідріх (маркграф Баден-Дурлаху)d, James III, Margrave of Baden-Hachbergd, Георг Фрідріх (маркграф Баден-Дурлаху), Marie von Baden-Durlachd[2], Albrecht Markgraf von Baden-Durlachd[2], Доротея Урсула Баден-Дурлахська[2], Anna Marie von Baden-Durlachd[2] і Elizabeth von Baden-Durlachd[2]

Карл II з Торбою (нім. Karle II. mit der Tasch; 24 липня 1529 — 23 березня 1577) — 3-й маркграф Баден-Дурлаху в 1553—1577 роках. Офіційно запровадив лютеранство. Також мав прізвисько «Побожний».

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з династії Церінгенів, Ернестинської лінії. Син маркграфа Ернста I Баденського, й Урсули фон Розенфельд. Народився 1529 року в Пфорцгаймі. Оскільки шлюб його батьків був морганатичним, права Карла на спадкування маркграфства були спірними. 1551 року оженився на представниці Кульмбаських Гогенцоллернів.

Він почав керувати Верхнім Баденом від імені свого батька у вересні 1552 року. Його старший брат, маркграф Бернгард IV помер 20 січня 1553 року, через 2 тижні помер Ернст I, внаслідок чого Карл успадкуваву весь Баден-Пфорцгайм.

На той час Карл II був вже ревним лютеранином. 1555 року брав участь в рейхстазі в аугсбурзі, де готував проект релігійного миру в Німеччині. Після цього та під впливо Христофа I, герцога Вюртембергу, 1556 року запровадив в Баден-Дурласі лютеранство. Підготовка до прийняття Реформації і складання сповідання були доручені комісії під головуванням канцлера маркграфства Мартина Ахтсініта. Було прийнято Вюртемберзьке сповідання. Усі католицькі священники були вигнані з Баден-Дурлаху. 1558 року на рейхстазі в Франкфурті-на-Майні долучився до угоди про спільні дії кальвіністів та лютеран. Домовився про допомогу французьким кальвіністам (гугенотам). В тому ж році помирає його дружина. Невдовзі оженився вдруге.

1561 року визнав Аугсбурзьке сповідання. Втім тривали конфлікти з католицькими монастирями, що мали володіння в маркграфстві. Тому 1561 року було укладено Ноєнбурзьку угоду, за якою конфісковане майно католицьких монастирів було повернуто, але маркграфство зберегло право стягувати кошти, необхідні для утримання пасторів. 1565 року переніс столицю до Дурлаху, змінивши назву своєї країни на Баден-Дурлах. 1568 року стає одним з опікунів герцога Вюртембергу Людвига I.

1571 року за розпорядженням маркграфа Карла II в Дурласі зведено власний монетний двір. Помер 1577 року в Дурласі. Його володіння було розділено між братами Ернстом Фрідріхом і Якобом

Родина[ред. | ред. код]

1. Дружина — Кунігунда, донька Казимира Гогенцоллерна, маркграфа Бранденбург-Кульмбаху

Діти:

  • Марія (1553—1561)
  • Альберт (1555—1574)

2. Дружина — Анна, донька Рупрехта Віттельсбаха, пфальцграфа Фельдену

Діти:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в https://www.deutsche-biographie.de/sfz39878.html
  2. ↑ а б в г д е ж и Lundy D. R. The Peerage

Джерела[ред. | ред. код]

  • Ernst Walter Zeeden: Kleine Reformationsgeschichte von Baden-Durlach und Kurpfalz. Ein kurzgefasster Überblick über den Beginn der Reformation und der Geschicke der Katholischen Kirche in der Markgrafschaft Baden-Durlach und der Kurpfalz Badenia, Karlsruhe 1956.
  • Hans Jürgen Rieckenberg: Karl II.. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 11, Duncker & Humblot, Berlin 1977, ISBN 3-428-00192-3, S. 220 f.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Карл_II_(маркграф_Баден-Дурлаху)&oldid=38524226