Кармір-Блур
| Кармір-Блур | |
|---|---|
 Руїни урартського поселення у підніжжя Кармір-Блуру | |
| Країна |
 Вірменія |
| Населений пункт | Єреван |
| Тип | Руїни фортеці |
| Історія | |
| Датування |
XIII–VIII століття до н. е. VII–VI століття до н. е. |
| Дослідження | |
| Відкрито | 1936 |
| Відкривач | О. П. Демьохін |
| Дата дослідження | з 1939 |
| Державна приналежність | Урарту |
  Кармір-Блур | |
 | |
 Кармір-Блур у Вікісховищі | |
Кармір-Блур (вірм. Կարմիր Բլուր — «Червоний пагорб») — пагорб, розташований у Вірменії, за 30 км на північ від Єревану на лівому березі річки Раздан. На Кармір-Блурі знайдено залишки давніх поселень, зокрема урартське місто-фортецю Тейшебаіні.
Кармір-Блур привернув увагу археологів 1936 року, коли геолог О. П. Демьохін, який вивчав базальти річки Раздан, виявив на вершині пагорбу уламок каменя із клинописним написом. Наступні розвідувальні археологічні роботи відразу ж дозволили виявити велике стародавнє поселення. З 1939 року Кармір-Блур став об'єктом систематичних археологічних розкопок.
На Кармір-Блурі в VII–VI століттях до н. е. знаходилося урартське місто-фортеця Тейшебаіні, а в XIII–VIII століттях до н. е. доурартське поселення епохи енеоліту і ранньої бронзи. Доурартські поселення були спорудами іноді округлої, частіше прямокутної форми. В оселях знаходилися зернові ями і великі антропоморфні кам'яні божества, мабуть символи родючості земель. Доурартське поселення на Кармір-Блурі схоже на енеолітичне поселення, розташоване на лівому березі річки Раздан біля села Шенгавіт і, ймовірно, відносилося до «країни Аза», що згадується в урартських літописах. Доурартське поселення на Кармір-Блурі було спалене і зруйноване, мабуть, під час експансії Урарту в Закавказзі за царя Аргишті I. Після цього поселення протягом близько ста років перебувало у занедбаному стані, доки інший Урартський цар, Руса II не побудував на цьому місці урартське місто-фортецю. У VI столітті до н. е. фортеця була захоплена і спалена ймовірно скіфами. Почервоніла після пожежі цегла, можливо, стала причиною такої назви пагорбу.
Джерела[ред. | ред. код]
- Мартиросян А. А. Город Тейшебаини, Издательство АН Армянской ССР, Ереван, 1961
- Пиотровский Б. Б. Кармир-блур, Издательство «Аврора», Ленинград, 1970