Енеоліт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Третинна система
Голоцен Історичні епохи
Залізна доба
  Пізня бронза  
  Середня бронза
  Рання бронза
Бронзова доба
    Мідна доба (Енеоліт)    
  Нова кам'яна доба (Неоліт)
Середня кам'яна доба (Мезоліт, Епіпалеоліт)
Плейстоцен     Верхній палеоліт  
    Середній палеоліт
    Нижній палеоліт
  Давня кам'яна доба (Палеоліт)
Кам'яна доба
Кам'яна доба

до появи роду Homo (Пліоцен)

Палеоліт

Ранній палеоліт
рід Homo
освоєння вогню
кам'яні знаряддя
Середній палеоліт
Homo neanderthalensis
Homo sapiens
вихід з Африки
Пізній палеоліт
Списокидалка
Епіпалеоліт (пережитки в епоху мезоліту)

Мезоліт

мікроліти, лук, довбанка
Субнеоліт (пережитки в епоху неоліту)

Неоліт

Мегаліти
Близький Схід:
Докерамічний неоліт
Керамічний неоліт
Європа, Азія
Ранній неоліт
Пізній неоліт

Енеоліт

Металургія, кінь, колесо

Бронзовий вік

Див. також:
Портал: Доісторична Європа

Енеолі́т, халколі́т або мі́дна доба́ (від лат. aeneus — мідний і грец. λίθος — камінь) — назва перехідного часу від неоліту до бронзової доби, яку застосовують археологи в зв'язку з появою й поширенням у той час виробів із міді. Мідні знаряддя вживалися поряд з кам'яними, які переважали. Найдавніші мідні предмети й шматки руди виявлені у ранньоземлеробних поселеннях Передньої Азії (8000-5000 до н. е.).

Мідна доба відсутня у лісовій смузі Євроазії.[1]

У 4-3 тисячоліттях до н. е. мідні й бронзові знаряддя стали витісняти кам'яні на Стародавньому Сході з 4 тисячоліття до н. е., в Європі — з 3 тисячоліття до н. е. На території України мідна доба датується 4-3 тисячоліттям до н. е.

Вищий, порівняно з неолітом, етап розвитку продуктивних сил і виробничих відносин первісного суспільства. Період подальшого удосконалення відтворювальних форм господарства (землеробство, скотарство). Накопичення продукту, зростання суспільних багатств стимулювало міжплемінний обмін.

Енеоліт — період консолідації суспільної організації племен, розквіту патріархату, формування великих, спільних за походженням, об'єднань. На території України за часів енеоліту жили племена — носії трипільської, ямної культури тощо.

Мідна доба України[ред.ред. код]

Мідна доба України присутня у степовій та лісостеповій смугах. Вона відсутня в Польщі та Білорусі.[2]

Мідна доба України датується сторіччями V-IV тисячорыччями до Р.Х..

Мідна доба прийшла на терени України з Румунії у вигляді культури Кукутень-Трипілля й охопила правобережний лісостеп. Українська мідна доба мала Анатолійське походження. Племена новокам’яної доби були частково асимільовані й частково витеснені на північ та схід.

Племена новокам’яної доби співіснували з прибулими з мідною металургією трипільцями. Степові племена сприйняли мідну металургію. Племена Полісся залишалися у новокам’яній добі до приходу бронзової.

Отже в українській археологічній статіографії енеоліт синхроний з середньою та пізньою фазами неоліту. У мідну добу розпалася пізньоіндоєвропейська мовна спільнота. Лынгвысти та археологи вважають, що у цьому визначному ындоэвропесько-мовному процесі брали участь племена мідної доби України.

В Україні представлений яскравою культурною спільнотою Трипілля-Кукутені (споріднені софіївська, болград-алденьська, усатівська), її західними сусідами (лійчастого посуду, полгарська), та співсучасними степовими культурами (скелянська, середньостогова, азово-дніпровська, дереївська, квітянська, рєпінська, нижньомихійлівська, рогачинська, ямна).[3]

Джерела та література[ред.ред. код]


Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
  1. Археологія України: Курс лекцій: Навч. посібник / Л. Л. Залізняк, О. П. Моця, В. М. Зубар та ін.; за ред. Л. Л. Залізняка. — К.: Либідь, 2005. — 504 с. 966-06-0394-0.
  2. Археологія України: Курс лекцій: Навч. посібник / Л. Л. Залізняк, О. П. Моця, В. М. Зубар та ін.; за ред. Л. Л. Залізняка. — К.: Либідь, 2005. — 504 с. 966-06-0394-0.
  3. Археологія України: Курс лекцій: Навч. посібник / Л. Л. Залізняк, О. П. Моця, В. М. Зубар та ін.; за ред. Л. Л. Залізняка. — К.: Либідь, 2005. — 504 с. 966-06-0394-0.